Туманний «Рассвет» російського «Старлінка»

Упродовж останніх тижнів сталися дві важливі події, пов’язані з системою зв’язку «Старлінк». Перша з них – це поява терміналів системи на російських дронах, що дуже неприємно для нас. Друга – введене Ілоном Маском обмеження максимальної швидкості руху терміналів «Старлінк», на якій підтримується зв’язок. Це одразу нівелювало отримані було росіянами можливості щодо підвищення ефективності ударів по об’єктах на всій території України. Таке обмеження одразу викликало передпанічний стан за порєбріком, де раптом згадали про власну систему низькоорбітального широкосмугового доступу. Нижче в перекладі на людську мову – виклад погляду росіян на проблему і реальний стан реалізації програми «Рассвет»:

«Поки всі обговорюють “палки в колеса”, які нашим дронам на Starlink ставить уже не  “наш” Ілон Маск, варто згадати й про те, як поживає заявлений російський аналог “Старлінка”».

Таким проєктом є «Рассвет» компанії «Бюро 1440». Згідно із заявленими планами, запуск перших 16 низькоорбітальних супутників широкосмугового доступу до інтернету мав відбутися ще у 2025 році, однак цього так і не сталося. Запуск перенесли на поточний 2026 рік, як припускає «Коммерсант», через відсутність самих супутників.

Тепер під питанням перебуває і вся «дорожня карта» розгортання такої супутникової групи, яка передбачала 156 апаратів у 2026 році, 292 апарати в наступному 2027 році та 318 — уже у 2028 році. Але навіть якщо терміни буде витримано, комерційну експлуатацію цього супутникового інтернету планують не раніше 2027 року, коли на орбіті буде близько 250 апаратів.

Таким чином, якщо просто зараз станеться щось таке, що повністю позбавить ЗС РФ працездатних терміналів Starlink не лише для запуску дронів, а й для звичайного фронтового інтернету та зв’язку, то оперативно замінити їх буде просто нічим. Вітчизняний аналог ще не готовий.

Звісно, порівнювати «Рассвет» зі Starlink за кількістю можливих супутників і покриттям неможливо: у дітища Ілона Маска вже зараз на орбіті понад 9000 апаратів, тоді як вітчизняний аналог називає граничний склад своєї групи удесятеро меншим — лише близько 900 супутників. Однак навіть кілька сотень апаратів за гірших характеристик швидкості та затримки вже могли б забезпечити армію Росії настільки критично необхідним інтернетом на фронті для зв’язку й управління.

Питання лише в тому, чи зможуть цю програму реалізувати на практиці хоча б у найближчі роки так, як це задумано.

Ось такі справи. Ворог рухається в напрямку створення власного «Старлінка», але поява працездатної системи – питання не найближчого майбутнього.

Шановні читачі, якщо моя писанина вас зацікавила – можете докинути трошки на книжечки: https://www.buymeacoffee.com/andrijkhar9

Приватбанк: 5168 7456 7352 6783