Іранські конструктори давно відомі дуже творчим підходом до того, що потрапляє їм до рук. Згадаймо, хоча б, адаптацію винищувачів F-14 “Томкет” на роль носіїв зенітних ракет МІМ-23 “Гоук”.

На цей раз вони “познущались” над флотським Мі-171. Машини цієї модифікації ВМС Ірану отримували в цивільній конфігурації.

Що ж ми бачимо на фото? Мі-171, переобладнаний у носія протикорабельних ракет С-802. Цей китайський далекий нащадок французького “Екзосету” у варіанті повітряного базування важить 750 кг. Тобто, на сьогодні С-802 є найважчою зброєю, яка застосовується на гелікоптерах родини Мі-8/17 (раніше такими були півтонні авіабомби).

Крім того, ще 120 кг важить пускова установка. Хоча сам термін “пускова установка” тут не годиться – це “ракетоскидач”. ПКР підвішується зі складеним крилом і не запускається, а скидається з гелікоптера. Запуск двигуна ракети здійснюється вже після відділення її від носія.

Протикорабельний Мі-171 є лише носієм ракет – він не має радару, здатного забезпечити цілевказання для ПКР. Тому його дії мають забезпечуватись іншою машиною з РЛС (можливо, гелікоптером SH-3D).

ВМС Ірану декларували намір переобладнати у протикорабельний варіант дванадцять Мі-171. Однак досі відомо про переобладнання лише однієї машини. Чому проєкт не розвивається – невідомо. На мою думку, річ у стійкості гелікоптера після скидання однієї ракети. Уявіть, яких зусиль коштує пілоту втримати гелікоптер з зесиметроичною підіскою такого важкого і великогабаритного вантажу…