Іранська стратегія підземних «ракетних містечок» не виправдала себе і стала найбільшою вразливістю

Іран десятиліттями будував підземні бункери, щоб захистити свій величезний ракетний арсенал від знищення. Менше ніж через тиждень війни з двома найпотужнішими супротивниками ця стратегія починає виглядати як помилка, повідомляє The Wall Street Journal.

Американські та ізраїльські бойові літаки й озброєні дрони кружляють над десятками величезних баз, вражаючи ракетні установки, коли ті виходять на поверхню для запуску ракет. Тим часом хвилі важких бомбардувальників глибше закопують іранські ракети та зброю в землю.

Супутникові знімки, зроблені останніми днями, показують тліючі залишки кількох іранських ракет і пускових установок, знищених під час авіаударів США та Ізраїлю поблизу входів до «ракетних міст», як називають великі підземні об’єкти іранські чиновники.

Тегерану вдалося випустити понад 500 ракет по Ізраїлю, американських базах та інших цілях у регіоні Перської затоки з початку конфлікту минулої суботи. З перших днів війни було менше великих залпів, що свідчить про те, що атаки США та Ізраїлю послаблюють здатність Тегерана завдавати удару у відповідь.

«Ми шукаємо останні пускові установки балістичних ракет Ірану, щоб усунути те, що я б назвав їхньою залишковою здатністю до застосування балістичних ракет», — заявив адмірал Бред Купер, головнокомандувач США на Близькому Сході, на відеобрифінгу у вівторок. «Ми бачимо, що здатність Ірану вдарити по нас та нашим партнерам зменшується».

Тегеран, здається, вивів частину своїх ракет і пускових установок з бункерів ще до початку війни, сподіваючись захистити їх від атак, розосередивши їх. Купер повідомив, що США та Ізраїль знищили сотні ракет, пускових установок і безпілотників. Центральне командування США, яке проводить авіаційну кампанію, повідомило в середу, що запуски ракет Ірану впали на 86 % за чотири дні.

Аналітики зазначають, що, ймовірно, значна частина залишків тисяч ракет середньої та короткої дальності Тегерана залишається на підземних базах, розташування яких здебільшого відоме військовим США та Ізраїлю.

Це підкреслює фундаментальний недолік концепції «ракетних міст»: «Те, що колись було мобільним і було важко знайти, тепер нерухоме, і його легше вразити», — сказав Сем Лейр, науковий співробітник Центру досліджень нерозповсюдження Джеймса Мартіна, дослідницької організації в Монтереї, Каліфорнія.

Оскільки іранські зенітні батареї майже повністю нейтралізовані, США та Ізраїль підтримують повільні розвідувальні літаки над відомими ракетними базами в деяких місцях — і атакують виявлені цілі за допомогою пілотованих реактивних винищувачів або озброєних безпілотників, зазначають аналітики.

За даними аналітиків, група баз поблизу південного міста Шираз, ймовірно, зазнавала ударів кілька разів. Комерційні супутникові фотографії, опубліковані Центром Мартіна, показують, що мобільні пускові установки, які, ймовірно, вийшли з одного з підземних об’єктів у найближчий каньйон, були знищені до запуску ракет.

На базі поблизу Ісфахану супутник 1 березня зафіксував фото неушкодженої ракетної установки, яка, ймовірно, рухається по дорозі біля об’єкта. Кратер на дорозі поруч свідчить про те, що американський або ізраїльський військовий літак намагався вдарити по машині, але промахнувся, сказав Лейр. Фотографія того ж місця наступного дня показала докази подальших потужних бомбардувань кількох входів до підземного комплексу. Уламки від бункерних боєприпасів можна побачити навколо обох комплектів входів у тунелі, — сказав Лейр у дописі в соцмережах. «Чи обвалилися входи — невідомо».

Вхід і прилеглі дороги до іранської бази поблизу Керманшаха, ймовірно, були уражені важкими американськими бомбами, за даними Лейра, який посилається на фото від 3 березня компанії Planet, що займається комерційними супутниковими зображеннями.

Іран продовжує атакувати за допомогою озброєних безпілотників і спорадичних ракетних запусків. Він може притримувати деякі зі своїх найпотужніших і найдалекобійніших ракет для використання як крайнього заходу, якщо режим буде під загрозою падіння.

Тегеран децентралізував повноваження для запуску ракет, щоб запобігти ударам США та Ізраїлю по військовому та політичному керівництву, які могли б паралізувати його здатність реагувати. Іранські командири заявили, що можуть швидко замінити знищені ракети, побудувавши нові, хоча відновити додаткові пускові установки буде складніше.

Майже всі десятки ракетних баз розташовані під землею, але мають надземні будівлі, дороги та входи, що дозволяє ідентифікувати їх за супутниковими знімками, за словами аналітиків. Пентагон та ізраїльські військові роками шукали ці об’єкти.

Рішення атакувати цілі на поверхні відображає як велику кількість іранських об’єктів, так і обмежену кількість протибункерних бомб в арсеналі США, які можуть знищити підземні об’єкти, зазначають аналітики.

Це також підкреслює нагальність для Пентагону знищити іранські ракети на початку конфлікту або принаймні паралізувати його здатність їх запускати, перш ніж вичерпаються запаси перехоплювачів протиповітряної оборони.

На деяких базах Тегеран збудував грубі підземні шахти для запуску ракет без необхідності виходу назовні. За словами Коліна Девіда, колишнього спеціаліста з ракет армії США та дослідника Alma, база на півдні Ірану поблизу міста Хормудж має дев’ять підземних шахт для запуску ракет без їх підняття на поверхню. Примітивні за американськими мірками, силоси — це не більше ніж глибокі ями, викопані в схилі гори, що ведуть у бік сусідньої Перської затоки, обрамляючи асфальтований вхід до підземного комплексу.

Вважається, що на Хормуджі встановлений механічний завантажувач для переміщення ракет у шахти на залізничних коліях, а не на мобільних пускових установках. У 2022 році Тегеран опублікував відео, на якому показано об’єкт, схожий на Хормудж, не вказавши його місцезнаходження, сказав Девід. На ньому було показано півдюжини вертикальних ракет, що рухалися вздовж гусеничної каруселі у величезному тунелі.

Але, за словами Декера Евелета, аналітика досліджень CNA Corp., аналітичного центру в районі Вашингтона, округ Колумбія, Іран здебільшого відмовився від ідеї запускати ракети з підземних місць через технічні труднощі повторного використання шахт.