Перший у світі серійний винищувач п’ятої ґенерації розроблявся з травня 1983 р. в рамках програми ATF (Advanced Tactical Fighter). Вона передбачала створення двомоторного літака з такими ключовими характеристиками:

• знижена радіолокаційна й теплова помітність;
• здатність здійснювати крейсерський політ із надзвуковою швидкістю;
• підвищена маневреність;
• наявність комплексу БРЕО, який забезпечив би суттєву перевагу над існуючими й перспективними радянськими винищувачами.

Літак мав стати «чистим» винищувачем, тобто реалізація ударних функцій завданням не передбачалось. У конкурсі взяли участь сім проектів, з яких для наступної реалізації обрали два: один – запропонований консорціумом фірм «Локхід» і «Боїнг», інший – «Дженерал Дайнемікс», «Нортроп» і «Макдоннелл-Дуглас». 31 жовтня 1986 р. з обома консорціумами уклали контракти, які передбачали виготовлення двох прототипів. Літак «Локхіда» отримав позначення YF-22A, а «Нортропа» – YF-23A.

Розробка двигунів теж велась на конкурсних засадах: фірма «Пратт енд Вітні» створювала ТРДДФ F119, а «Дженерал Електрік» – F120. Кожен консорціум повинен був один із прототипів винищувача обладнати двигунами F119, а інший – F120.

Плани ПС США спочатку передбачали закупівлю 750 винищувачів ATF. Певний час до програми збирались приєднатись і ВМС, які розраховували придбати 546 літаків NATF (Navy ATF), але згодом флот обрав винищувач F/A-18E/F «Супер Хорнет».

YF-22A вийшов на випробування 23 вересня 1990 р., а YF-23A – на місяць раніше, 27 серпня. Обидва літаки-конкуренти були збудовані за інтегральною схемою, яка забезпечувала значний внутрішній об’єм, необхідний не тільки для збільшення запасу палива, але й для розміщення озброєння у внутрішніх відсіках.

Літак YF-22A мав більш консервативну аеродинамічну компоновку з двокільовим оперенням з широко рознесеними й нахиленими назовні кілями. YF-23А відрізнявся більшими розмірами й новаторською компоновкою з ромбовидним у плані крилом і V-подібним хвостовим оперенням. Цей літак мав меншу порівняно з конкурентом радіолокаційну помітність, але YF-22A відзначався кращою маневреністю. До того ж, YF-22A більше годився на роль основи для палубного винищувача.

У квітні 1991 р. цей літак визнали переможцем. Для нього обрали двигун F119, конструкція якого відзначалася нижчим ступенем технічного ризику порівняно з F120. «Локхід» здобув контракт на виготовлення семи передсерійних літаків F-22A, двох двомісних навчально-бойових F-22В і двох екземплярів для наземних випробувань.

Передбачалось, що перший передсерійний літак підніметься в повітря в 1996 р., а операційної готовності перша стройова ескадрилья досягне у 2003 р. Однак далі програму почали переслідувати проблеми. У другій половині 1991 р. від участі в ній відмовились ВМС, а у зв’язку із закінченням «холодної війни» почало танути і замовлення ПС: у 1991 р. його скоротили з 750 до 648 машин, а у 1994 р. – до 442-х. У 1997 р. вирішили відмовитись від створення двомісного F-22В, а незабаром замовлення знову скоротили – до 339 літаків.

Перший передсерійний літак піднявся в повітря 7 вересня 1997 р., після кількох відстрочок, зумовлених проблемами з програмним забезпеченням. 23 червня 1998 р. на випробування вийшла друга машина. Випробування йшли на загал успішно, одна з метою здешевлення літака військовим довелось відмовитися від низки своїх вимог: бокових антенних решіток РЛС, бортової оптоелектронної прицільної станції та ін. Одночасно було ухвалене про недоцільність за нових геополітичних умов прийняття на озброєння вузькоспеціалізованого винищувача повітряного бою. В арсенал F-22A ввели зброю класу «повітря-поверхня». У зв’язку з цим машина певний час іменувалась F/А-22A, але згодом повернулись до попереднього позначення.

У 2001 р. ВПС США замовили першу серійну партію (10 одиниць) «Репторів» – таку назву для нового винищувача обрали в 1997 р. Серійні F-22A комплектуються ТРДДФ F119-PW-100 з тягою на форсажі 15 900 кгс. Силова установка забезпечує досягнення надзвукової швидкості (М=1,5) без увімкнення форсажу. Двигуни мають електронну цифрову систему управління, а їхнє техобслуговування і заміна вузлів потребує використання лише шести найменувань інструментів. Літак обладнаний допоміжною силовою установкою і бортовою станцією виробництва кисню, завдяки чому зменшено його залежність від наземних засобів обслуговування. В конструкції планера 39% маси припадає на титанові сплави, 25% – на композитні матеріали, решту – на алюмінієві сплави.

Літак F-22A обладнаний РЛС «Нортроп-Грумман» AN/APG-77(V)1 з АФАР. Дальність виявлення великих повітряних цілей становить 270-300 км (за деякими даними – навіть до 460 км), крилатих ракет – до 150 км, а рухомих наземних цілей – 70 км. РЛС здатна одночасно супроводжувати 20 цілей. Комплекс РЕБ включає станцію попередження про радіолокаційне опромінення AN/ALR-94 і станцію попередження про ракетний обстріл AN/AAR-56, яка працює в інфрачервоному та ультрафіолетовому діапазонах.

F-22A обладнаний потужними засобами зв’язку, у тому числі терміналом обміну даними Link 16 і системою обміну інформацією на малій дальності IDFL, яка забезпечує взаємодію в групах літаків. Кабіна винищувача – т.зв. «скляна», обладнана шістьма багатофункціональними індикаторами. Роботу усього обладнання забезпечує бортовий обчислювальний комплекс у складі двох комп’ютерів СІР.

Вбудоване озброєння F-22A складається з 20-мм шестиствольної гармати М61А2 «Вулкан» (боєкомплект 480 набоїв) – полегшений варіант добре відомої і поширеної гармати М61А1. У вантажних відсіках (великому і двох малих) передбачено розміщення шести керованих ракет класу «повітря-повітря» середньої дальності AIM-120C/D і двох ближнього бою AIM-9М/Х.

Арсенал зброї класу «повітря-поверхня» досить скромний: «Рептор» може нести дві кориговані авіабомби JDAM калібру 1000 фунтів (454 кг) або вісім малогабаритних КАБ SDB калибру 250 фунтів (113 кг). Допускається встановлення чотирьох підкрильних пілонів і розміщення на них додаткового навантаження масою до 2270 кг, але, зрозуміло, при цьому різко зростає радіолокаційна помітність літака.

Постачання серійних F-22A почалось в січні 2003 р. До 2006 р. «апетити» ПС США дещо зросли – вони планували придбати 381 «Рептор». Однак при ухваленні бюджету на 2010 р. Конгрес вирішив відмовитись від подальших закупівель F-22A і обмежитись замовленими до того часу 187 серійними літаками (з урахуванням передсерійних машин виготовлено 195 «Репторів»). Виробництво «Репторів» завершилось у 2011 р. Вивільнені кошти скерували на розробку нового винищувача F-35. Таке обмеження закупівель призвело до зростання вартості одного F-22A до 178 млн. доларів. Загальна ж вартість програми сягає 65 млрд. доларів. Експорт F-22A заборонений Конгресом США, хоч інтерес до цього винищувача проявляли Японія та Австралія. Одному з менеджерів програми це рішення дало підстави стверджувати, що для акціонерів «Локхід-Мартін» «було б значно вигідніше інвестувати у виробництво компакт-дисків…».

У процесі виробництва F-22A послідовно впроваджувались нові версії програмного забезпечення і вносились зміни до бортового обладнання, які розширювали бойові можливості винищувача. До варіанту block 1 належали перші два передсерійні літаки, block 2 – третій. 37 літаків належали до варіанту block 10, 43 – block 20. Ці варіанти вважались не повністю боєздатними і призначались для тренувань. Лише block 30 повністю відповідав вимогам. Поступово усі літаки block 10 (за винятком втрачених та списаних) довели до стандарту block 20. Усі 22 літаки block 20 4-й партії і більшість з 21-го 3-ї партії згодом були модернізувані до рівня block 30/35.

Варіант block 10 – це літаки початкової бойової готовності, здатні застосовувати лише ракети АІМ-120С. На зовнішній підвісці могли нести два підвісних паливних баки. Літаки block 20 могли застосовувати КАБ JDAM. Винищувачі стандарту block 30 отримали модернізований радар AN/APG-77(V)1, здатний повноцінно працювати в режимі «повітря-поверхня». Під час наступних доопрацювань арсенал літаків block 30 розширили за рахунок ракет AIM-120D і АІМ-9Х, коригованих авіабомб SDB. Зараз готується черговий етап модернізації до рівня block 40. Обсяг змін буде настільки значний, що, ймовірно, позначення F-22A буде замінене на F-22C. Однак конкретний зміст і терміни модернізації поки не оголошувались. Ймовірно, ці літаки отримають нашоломні приціли, які випробовувались на F-22A ще у 2013 р., але через урізання кощтів не впроваджувались.

В липні 2003 р. перші «Рептори» надійшли у 422-гу випробувальну ескадрилью, а у вересні такі машини почала отримувати 43-я навчально-бойова АЕ. В лютому 2005 р. розпочалось переозброєння бойової частини – 1-го винищувального крила. Станом на початок 2017 р. на винищувачах F-22A літали п’ять бойових і одна навчально-бойова ескадрильї регулярних ПС: 27-ма і 94-та у 1-му винищувальному крилі (Ленглі, шт. Вірджинія), 43-тя (навчально-бойова) і 95-та у 325-му винищувальному крилі (Тіндалл, шт. Флорида), а також 90-та і 525-та у 3-му винищувальному крилі (Елмендорф, шт. Аляска). Крім того, такі літаки служили в кількох випробувальних частинах, а також у 199-й винищувальній АЕ ПС Національної гвардії (Хікам, шт. Гавайї) і у п’яти т.зв. асоційованих ескадрильях (ці резервні частини не мають власної техніки, а їхній персонал використовує літаки інших частин).

Періодично «Рептори» перекидаються на інші бази: до Японії, Республіки Корея, на о. Гуам, у країни Перської затоки та до Європи. Наземне обладнання і мінімально необхідний персонал для обслуговування ланки F-22A (чотири винищувачі) можна перевезти одним рейсом важкого транспортного літака С-17А.

З листопада 2009 р. винищувачі F-22A діють на Близькому Сході. Упродовж кількох років їхні завдання зводились до патрулювання повітряного простору, але у вересні 2014 р. літаки 1-го авіакрила вперше взяли участь у бойових діях проти бойовиків «Ісламської держави», завдаючи ударів по наземних цілях керованими авіабомбами JDAM і SDB. До липня 2015 р. «Рептори» здійснили 204 бойових вильоти, скинувши на цілі в Сирії 270 КАБ.

В листопаді 2017 р. F-22A разом з В-52Н бомбили… плантації опійного маку в Афганістані (довідково: вартість однієї години польоту «Рептора» становила тоді 35 тисяч доларів). 7 листопада 2018 р. «Рептори» взяли участь в нальоті на сирійські урядові сили і бійців групи «Вагнер» поблизу Хашама (Східна Сирія).

Перші ж повітряні перемоги цей винищувач здобув лише у 2023 р.: 4, 10 і 11 лютого F-22A збили над Північною Америкою три китайські аеростати.

Після початку російської агресії проти України «Рептори» частіше з’являються в Європі. Наприклад, 95 авіаційне крило у серпні-вересні 2015 р. базувалось у Шпангдалемі (Німеччина);  літаки відвідали також польську й естонську авіабази. З того часу F-22A періодично з’являються в Європі для навчань і бойового чергування.

На початку 2023 р. ПС США мали 185 «Репторів» (ще шість втрачені в катастрофах або списані після аварій, один – переданий до музею, три – використовуються як наземні навчальні стенди). З них 107 належить Бойовому авіаційному командуванню, 54 – Командуванню ПС в зоні Тихого океану, чотири – Матеріальному командуванню ПС і 20 – ПС Національної гвардії.

В структурі частин, озброєних «Репторами», відбулись суттєві зміни. 325-те крило здало свої F-22A, готуючись до переозброєння на F-35A. Зараз Бойове авіаційне командування має лише одне бойове крило, яке літає на «Репторах» – 1-ше на на авіабазі Ленглі-Юстіс (шт. Вірджинія). Воно включає 27-му і 94-ту ескадрильї, а також 71-шу (навчально-бойову), сформовану у січні 2003 р.

Крім того, це командування має дві випробувальні ескадрильї, укомплектовані «Репторами»: 442-гу і 433-тю. Обидві вони дислоковані на авіабазі Нелліс (шт. Невада), але підпорядковані різним крилам – відповідно, 53-му і 57-му.

Командування ПС в зоні Тихого океану має 90-ту і 525-ту ескадрильї в складі 3-го винищувального крила (Едмендорф-Річардсон, шт. Аляска).

В Матеріальному командуванні ПС F-22A експлуатуються в 411-й ескадрильї (Едвардс, шт. Каліфорнія). Національна гвардія має 199-ту ескадрилью 154-го крила (Хікам, шт. Гаваї).

Нарешті, слід згадати про асоційовані ескадрильї, які не мають своїх літаків, використовуючи техніку інших частин: 19-ту регулярних ПС (асоційовану зі 199-ю ескадрильєю), 149-ту Національної гвардії (з 1-м крилом) і 302-гу Командування резерву ПС (з 3-м крилом).

ПС США мають плани скорочення парку своїх «Репторів» задля вивільнення коштів на інші програми. В проєкт бюджету на 2023 р. була закладена пропозиція виведення в резерв 33-х з наявних 37 машин block 20, однак конгресмени її не підтримали. В проєкт бюджету на 2024 р. знову заклали пропозицію виведення в резерв 32-х таких літаків. Вважається, що до 2035 р. «Рептори» будуть замінені новим винищувачем, створеним за програмою NGAD, однак реалізація цих планів залежатиме від успіху вказаної програми.

Шановні читачі, якщо моя писанина вас зацікавила – можете докинути трошки на книжечки: https://www.buymeacoffee.com/andrijkhar9