Чому перемога Ердогана вигідна ЄС – Politico. Ізраїль в напрузі напередодні «Маршу прапорів». Азербайджанськи силовики викрили іранську агентурну мережу. США готують закон для протидії нормалізації з режимом асада.

Туреччина: На передодні закінчення терміну дії «зернової угоди», який спливає завтра 18 травня, русня продовжує погрожувати не пролонгувати угоду. Москва не відходитиме від своїх позицій щодо дотримання всіх умов зернової угоди. Про це заявила офіційний представник МЗС ерефії манька захарова в ефірі телеканалу “Зірка”, повідомляють російські державні ЗМІ. Це частина пакетної угоди, наголосила представниця московії.

Раніше, міністр національної оборони Туреччини Хулусі Акар повідомляв, що домовленої щодо пролонгації дії «зернової угоди» майже досягнуто і висловив оптимістичні сподівання з цього приводу. А міністр  закордонних справ Туреччини Мевлют Чавушоглу вислови сподівання, що пролонгацію угоди буде оголошено на більш, чим два місяці, термін.

Діючий президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган підтвердив тезу про незмінність зовнішньої політики його країні в разі перемоги у другому турі.  “Ми продовжимо ту ж політику, яку проводили до виборів. Міняти її щодо росії, США, Китаю та Заходу, з якими перебуваємо на зв’язку, ми не маємо наміру. Продовжуватимемо в тому ж дусі”, – сказав Ердоган у вівторок увечері в ефірі телеканалу CNN Türk.

Politico розкриває деталі, чому перемога опозиційного кандидата Кемаля Киличдароглу на президентських виборах у Туреччині стала б катастрофою для проєвропейські налаштованої частині турецького суспільства.  Частини, яка без малого складає половину 84 млн. населення країни.

На думку видання, і в Брюсселі, і в інших столицях ЄС зростало занепокоєння, що президентство Киличдароглу спробує переосмислити та якісно просунути відносини Туреччини з ЄС. Це не тільки включатиме модернізацію Митного союзу ЄС-Туреччина та пошук угоди щодо лібералізації візового режиму, але й, можливо, призведе до спроби відновити давно заморожені переговори про вступ.

Однак час перемоги Киличдароглу та перезавантаження заявки був би неймовірно незручним для ЄС, оскільки це сталося саме в той момент, коли столиці блоку починають тверезо обговорювати та перетравлювати глибокі наслідки вступу України до ЄС. Фактично, тепер лідери блоку, швидше за все, офіційно розпочнуть переговори про вступ із Києвом на грудневому саміті.

Високопосадовці ЄС стурбовані тим, що бажання Киличдароглу відновити переговори щодо вступу між ЄС і Туреччиною може ускладнити дуже делікатну дискусію щодо розширення та України, хоча Київ користується значно ширшою політичною підтримкою щодо вступу, ніж Анкара. Це пояснюється тим, що дехто в Брюсселі, а також у багатьох столицях ЄС вважає, що ціною прийняття України — разом із Західними Балканами — до ЄС може бути необхідність чітко дати зрозуміти, що Туреччина ніколи не приєднається.

«У якийсь момент нам доведеться чітко дати зрозуміти, що Україна і Західні Балкани — це останнє розширення. Неможливо уявити, що ЄС зможе поглинути і Туреччину, і Україну. Ринок цього не витримає», — заявив Politico високопоставлений чиновник на умовах анонімності. Через загарбницьку війну росії приєднання України має більший імпульс. Справді, навіть якщо це буде реалізовано протягом десятиліття чи двох, вступ України до блоку зараз розглядається як щось на зразок геополітичної необхідності. «Україна справді змінює гру», коли мова заходить про Туреччину, як сказав високопоставлений чиновник ЄС.

Публічно лідери ЄС, звичайно, вітали б президентство Киличдароглу, якби він переміг. Вони також підтримають його програму реформ і засвідчать бажання працювати з ним більш конструктивно. Але війна в Україні зробила Туреччину нижчим пріоритетом для блоку — жертвою не лише тривалих застережень і упереджень ЄС, а й геополітичних імперативів.

Якщо переможе Ердоган, складних дебатів щодо політики розширення блоку вдасться уникнути, а відносини знову встановляться у звичній моделі дружньої, транзакційної та ворожої політики, яку обидві сторони знають і розуміють, багато проблем залишиться — і, ймовірно, зростатиме — за його подальшого президентства.

У дуже короткостроковій перспективі відносини, ймовірно, будуть спокійними. Брюссель віддасть пріоритет фінансовій допомозі в розмірі 7 мільярдів доларів, щоб допомогти Туреччині відновитися після руйнівних лютневих землетрусів, тоді як Анкара, ймовірно, виявиться більш сприйнятливою до зростаючого тиску з боку ЄС — і Сполучених Штатів — щодо обмеження ухилення від російських санкцій.

Зусилля Ердогана захистити чорноморську зернову угоду між росією та Україною, яку підтримує ООН, також вітатимуть у Європі. І, докоряючи ЄС за те, що він не робить більше, Анкара все одно працюватиме з Брюсселем, щоб забезпечити фінансування допомоги на мільярди євро для 3,5 мільйонів сирійських біженців, які зараз перебувають у Туреччині.

В принципі все обачно, практично і ніяких сентиментів до самих турків, лише холодний розрахунок.  Тому, для своїх читачів, які не вболівали за перемогу Ердогана, хочу зауважити, що Туреччина і Україна нерозривно пов’язані для європейських політиків, хоча нам зрозуміло що це не так. Ніхто з нас, скоріш за все, не захоче щоб порядок денний вступу України до ЄС, розглядався в іншому ракурсі ніж безпековому на тлі екзистенційної російської загрози. А  єврочиновникам просто треба вголос заявити, що вони не хочуть бачити поруч з собою велику країну з переважною мусульманською більшістю. Однак такої відповідальності вони на себе не візьмуть.

Ізраїль: Служби безпеки Ізраїлю готуються до можливого ракетного обстрілу Єрусалиму або терактів під час Маршу прапорів, який має відбутися завтра 18 травня, повідомляє Kann News.  Поліція розмістила в місті понад 3000 офіцерів. Зараз Ізраїль перебуває в стані тривоги через можливі ракетні обстріли, як помсту за п’яти денну війну в Газі і ліквідації верхівки «Палестинського ісламського джихаду». Інші фронти також нестабільні, ризик насильства в найближчі тижні та місяці оцінюється як середньо-високий.

США закликають до «спокою та стриманості» напередодні спірного Маршу під прапором Єрусалиму в Старому місті. Головний заступник речника Держдепартаменту Ведант Патель заявив, що Вашингтон підтримує право на мирне вираження поглядів, закликаючи «утримуватися від дій, риторики та діяльності, яка може розпалити напругу».

Щорічний мітинг релігійних націоналістів зазвичай викликає напруження: тисячі учасників марширують від Парку Незалежності до Стіни Плачу, щоб відзначити возз’єднання Ізраїлю Східного та Західного Єрусалиму під час Шестиденної війни 1967 року. Марш до Дня Єрусалиму з роками набув сумної популярності, оскільки часто був затьмарений ненавистю, а іноді й насильством з боку єврейських учасників щодо палестинців. Однією з попередніх вимог «Ісламського джихаду» про перемир’я було скасування цього маршу, однак Ізраїль не прийняв її.

Іран: Азербайджанська Республіка оголосила про арешт щонайменше 9 громадян цієї країни за звинуваченнями у співпраці зі спецслужбами Ірану та плануванні державного перевороту та вбивств, повідомили офіційні особи у вівторок. Міністерство внутрішніх справ Азербайджану заявило, що група планувала «насильницьке повалення уряду та вбивства видатних особистостей і високопосадовців». Було названо дев’ять імен і сказано, що ще кілька людей були заарештовані.

Цей останній раунд напруженості між Баку та Тегераном, чиї відносини традиційно були напруженими, стався після висилки дипломатів з обох сусідніх країн. Це також сталося після затримання шістьох громадян Азербайджану в окремій справі минулого місяця, звинувачених у «вербуванні іранськими спецслужбами для дестабілізації ситуації в країні».

Азербайджан є близьким союзником історичного суперника Ірану, Туреччини. Тегеран також побоюється, що Ізраїль, який зараз є основним постачальником зброї для Баку, може використати територію Азербайджану для нападу на Ісламську Республіку Іран. Відносини між Азербайджаном та Іраном ще більше погіршилися в січні, коли озброєний чоловік увірвався в посольство Баку в Тегерані, убивши дипломата та поранивши двох охоронців посольства. Міністерство закордонних справ Азербайджану звинуватило Іран у стрілянині, але це твердження було відкинуте Тегераном.

Сирія: Невдоволення США політикою нормалізації відносин з режимом асада вилилося у законопроект  з красномовною назвою «Assad Anti-Normalisation Act», який був затверджений комітетом Палати представників США із закордонних справ з підтримкою двопартійної групи законодавців. Законопроект внесуть на розгляд Конгресу голова комітету Палати представників із закордонних справ Майкл Маккол, голова підкомітету з Близького Сходу, Північної Африки та Центральної Азії Джо Вілсон, а також демократи Стів Коен та Вісенте Гонсалес. І від сьогодні законопроект розпочав свій шлях до ухвалення в якості закону.

Законопроектом передбачається розширити можливості Сполучених Штатів вводити санкції як попередження іншим країнам, які взяли курс на нормалізацію відносин із сирійським режимом. Положення законопроекту включає вимогу щодо щорічної п’ятирічної стратегії держсекретаря США щодо протидії нормалізації відносин з режимом, включаючи список нинішніх дипломатичних зустрічей. Важливий момент, на який посилається новий законопроект, полягає в тому, що він посилює дію Закону Цезаря та розширює сферу його дії, охоплюючи членів парламенту режиму, вище керівництво партії БААС та багато іншого.