На початок – трохи загальної інформації. Сухопутні війська Італії внаслідок проведеної у 2022 році реорганізації повністю перейшли на бригадну структуру. Три штаби дивізій збережені, але в мирний час жодні частини їм не підпорядковуються. Загалом сухопутні війська налічують 11 загальновійськових бригад, підпорядкованих чотирьом командуванням.

Командування “Північ”: 132-га танкова бригада “Арієте”, кавалерійська бригада “Поццуоло дель Фріулі” і парашутна “Фольгоре”.

Командування “Південь”: механізовані бригади “Гранатьєрі ді Сарденья”, “Аоста”, “Пінероло”, “Сассарі” і бригада берсальєрів “Гарібальді”.

Командування альпійських військ: альпійські бригади “Таурінензе” і “Юлія”.

Командування армійської авіації: аеромобільна бригада “Фріулі”.

Крім того, нас цікавитиме Артилерійське командування, підпорядковане Командуванню підтримки.

Тепер про організацію артилерійських частин. Основна одиниця – артилерійський полк. За єдиним винятком полки мають лише один дивізіон (групу за італійською термінологією). Типова структура італійського арполка киглядає так:

• Управління полку;
• Батарея управління і забезпечення (взводи управління, медичний, транспортний, квартирмейстерський);
• Артилерійська група (три артбатареї, в кожній – група управління і три вогневих взводи; батарея управління зі взводами управління вогнем, зв’язку і топографічним);
• Батарея артилерійської розвідки (взводи РЛС ARTHUR, взвод БПЛА RQ-11B і взвод артилерійських спостерігачів).

Значна частина артилерійських систем, які знаходились на озброєнні за часів холодної війни, списана. Це 203,2-мм САУ М110А2 і 155-мм М109, ракетні комплекси “Ленс”. Списані навіть 105-мм гірські гаубиці М56 – що виглядає дивно з огляду на наявність спеціяльних альпійських бригад.

Єдиним реліктом холодної війни лишаються 155-мм причіпні (саморушійні) гаубиці FH70. Сухопутні війська Італії в 70-х – на початку 80-х років минулого століття отримали 164 такі артсистеми. Частина з них виведена з бойового складу (деякі передані Україні), а в строю лишається 90 гаубиць у п’яти полках:

• Кінний польовий артполк кавалерійської бригади “Поццуоло дель Фріулі”. Полкові підрозділи і 1-ша група дислоковані у Верчеллі (П’ємонт). В Мілані знаходиться 2-га група – церемоніальний підрозділ з 75-мм гарматами 75/27 mod. 12 на кінній тязі;
• 1-й польовий артилерійський полк (гірський) альпійської бригади “Таурінензе” (Фоссано, П’ємонт);
• 3-й польовий артилерійський полк (гірський) альпійської бригади “Юлія” (Реманцакко, Фріулі-Венеція-Джулія);
• 21-й польовий артилерійський полк “Трієсте” механізованої бригади “Пінероло” (Фоджія, Апулія);
• 24-й польовий артилерійський полк “Пелорітані” механізованої бригади “Аоста” (Мессіна, Сицилія).

Друга за чисельністю артсистема – 155-мм САУ PzH 2000. У 2004-2008 роках сухопутні війська отримали 68 таких артсистем, виготовлених за німецькою ліцензією фірмою “OTO Melara”. Зараз в трьох полках налічується 54 “панцергаубиці”, решта використовується як навчальні.

PzH 2000 озброєні два бригадних артполки і один центрального підпорядкування:

• 8-й польовий артилерійський полк “Пасубіо” бригади берсальєрів “Гарібальді” (Персано, Кампанія);
• 52-й артилерійський полк “Торіно” Артилерійського командування (Персано, Кампанія);
• 132-й польовий артилерійський полк “Арієте” однойменної танкової бригади (Маньяго, Фріулі-Венеція-Джулія).

До складу Артилерійського командування входить ще 5-й польовий артилерійський полк “Суперга”, дислокований в Портогруаро (Венето). Він озброєний РСЗВ MLRS. З 1988 року сухопутні війська Італії отримали 22 ПУ М270, а у 2012 році 21 з них модернізували до стандарту GMLRS. Організація цього полку ідентична полкам ствольної артилерії, але в кожній вогневій батареї є ще відділення охорони з бронеавтомобілями “Лінче”.

Артилерійське командування включає також навчальну групу, дислоковану в Браччіано поблизу Риму (там же знаходиться штаб командування). Нарешті, до його складу входить і 7-й полк радіаційної, хімічної та біологічної розвідки (хоча яке відношення він має до артилерії – для мене загадка).

Дві механізовані бригади – дислокована в Римі “Гранатьєрі ді Сарденья” і “Сассарі”, яка розташована на Сардинії – артилерійських полків не мають, так само, як і аеромобільна бригада “Фріулі”.

В парашутній бригаді “Фольгоре” є 185-й парашутний артилерійський полк “Фольгоре” (Браччіано). Донедавна він використовував 105-мм гаубиці М56, але зараз в його артилерійській групі лишилось тільки дві батареї 120-мм мінометів. Такі ж міномети, а також 81-мм і 60-мм використовуються в піхотних частинах.

Армія Італії має на озброєнні французькі 120-мм міномети “Томсон” MO-120-RT-F1 (139 екземплярів, постачались з 1998 р.), іспанські 81-мм фірми “Експал” (271; постачались з 2011 р.) і австрійські 60-мм “Хіртенбергер” М6C-210 (320 у 2002-2003 рр.).

Назагал структура італійської артилерії доволі збалансована, але водночас в ній виразно бракує сучасних самохідних мінометів. Крім того, назріло питання заміни гаубиць FH70. Однак жодної інформації щодо пошуку шляхів вирішення цих питань наразі не оприлюднено.

В січні 2025 року  Італія замовила 21 самохідну установку РСЗВ M142 HIMARS.

Шановні читачі, якщо моя писанина вас зацікавила – можете докинути трошки на книжечки: https://www.buymeacoffee.com/andrijkhar9

Приватбанк: 4731 2196 4166 1818