Популярні
Реактивні системи залпового вогню – це незамінний інструмент подавлення та ураження живої сили та техніки противника під час будь-якого військового конфлікту.
Під час повномасштабної російсько-української війни радянські РСЗВ змогли розкрити свій потенціал у взаємодії з засобами розвідки.
Найпоширенішими системами у нашій війні є 122-мм РСЗВ БМ-21 “Град”, менш поширеною, можна сказати навіть рідкісною – 300-мм РСЗВ 9А52 “Смерч”.
“Град” став однією з наймасовіших систем у світі, СРСР з 1960 по 1988 рік випустив більше 8500 цих бойових машин. Відомо, що на озброєнні російської армії, станом на 2019 рік, перебувало 550 установок, ще більше 2 тисяч перебували на зберіганні.
“Смерч” почав виготовлятися під кінець існування Союзу і почав експлуатуватися у 1988 році, відповідно, радянська промисловість не встигла виготовити велику кількість цих систем.
Станом на 2023 рік, російські сухопутні війська експлуатують близько 100 систем, морпіхи – близько 4.
В наші часи постійного технологічного розвитку постало питання збільшення точності і дальності ураження радянських РСЗВ для економії боєприпасів та підвищення їх бойового потенціалу.
“Торнадо” – це сімейство 122-мм і 300-мм реактивних боєприпасів для систем БМ-21 “Град” та 9А52 “Смерч”. Державні випробування ракет закінчилися в 2012-2015 роках.
Розробкою і виробництвом ракет займається державне російське підприємство НПО “СПЛАВ” (Научно-производственное объединение “СПЛАВ”), що входить до концерну “Ростех”. Виробничі та наукові потужності якого знаходяться у місті Тула.
Особливістю нового сімейства боєприпасів є інтеграція в пускову установку комп’ютеризованого балістичного обчислювача та системи навігації ГЛОНАС.
Для прийому супутникового сигналу бойові машини оснащуються наземною апаратурою споживачів супутникових навігаційних систем (НАП СНС).
Нові системи можуть автоматизовано приймати і передавати інформацію захищеними каналами зв’язку,автономно здійснювати топоприв’язку, навігацію та орієнтування бойової машини на місцевості з відображенням на електронній карті.
Також система може в автоматичному режимі наводити пускову установку без виходу розрахунку з кабіни, при цьому зберігається можливість ручного наведення.
Існує два варіанти установки – 9К51М “Торнадо-Г” (БМ-21 “Град”) та 9К515 “Торнадо-С” (9А52 “Смерч”). Завдяки автоматизації пускових установок, екіпаж був скорочений до 3 осіб.
Засобом управління може виступати командно-штабна машина 9С936, перезарядку пакету забезпечує ТЗМ 9Т255.
Ракети сімейства “Торнадо” мають можливість корекції траєкторії польоту за кутами тангажу і рискання.
Маневри здійснюються за сигналами системи управління газодинамічними пристроями.
Стабілізація снарядів відбувається за рахунок їхнього закручування по напрямних і підтримування в польоті оперенням, що розкриваються після пуску.
Для всерії “Торнадо-Г” використовуються некеровані 122-мм реактивні снаряди з дальністю ураження до 40 кілометрів, а ось номенклатура снарядів “Торнадо-С” включає в себе кореговані снаряди 9М542, 9М544 та 9М549.
Крім того, є унікальні розвідувальні снаряди 9М534, що під час польоту випускають безпілотний літальний апарат Т-90 на парашуті, який в свою чергу проводить розвідку місцевості і протягом 20 хвилин передавати зображення на комадний пункт.
Боєприпаси мають осколково-фугасну або касетну бойові частини, вони можуть уражати цілі до 120 кілометрів. Росіяни заявляють, що КІВ снаряду складає 0,3 відсотки від дальності стрільби, інші джерела кажуть, що середній показник становить від 5 до 15 метрів.
Короткі відомі тактико-технічні характеристики снарядів:
Маса снарядів перевищує масу радянських “родичів”. Крім того, кожен снаряд у направляючій може отримати своє польотне завдання.
Особливістю керованих ракет “Торнадо-С” є те, що навколо своєї поздовжньої осі обертається тільки хвостовий блок ракетної частини.
Ракетна і головна частини реактивних снарядів зберігають статичне положення. Завдяки цьому забезпечується постійний супутниковий зв’язок, що позитивно впливає на точність ураження цілі.
Відомо, що компонентами цих ракет слугує китайська електроніка, що не призначена для використання у військових приладах. Серед такої електроніки знайшли:
Крім того, у електроніці ракет були виявлені й західні комплектуючі, до прикладу чип Altera Cyclone II FPGA у внутрішній навігаційній системі.
Росіяни працюють над модернізацією ракети, яка дасть можливість уражати цілі на відстані до 200 кілометрів.
Ураження цілей на відстань 120 кілометрів дає можливість вивести РСЗВ до рівня ОТРК. За даними росіян, точність ураження ракет “Торнадо-С” у 15-20 разів краще за радянські ракети “Смерча”.
Офіційне визначення каже, що “Торнадо-С” – це система, що призначена для ураження на далеких підступах будь-яких групових цілей, вразливими елементами яких є відкрита й укрита жива сила, неброньована, легкоброньована та броньована техніка мотопіхотних і танкових рот, підрозділів артилерії, тактичних ракет, зенітних комплексів.
Крім того, система може використовуватися для ураження гелікоптерів на стоянках, руйнування командних пунктів, вузлів зв’язку та об’єктів військово-промислової інфраструктури.
Перше бойове застосування “Торнадо-С” відбулося російським контингентом у Сирії, про це 25 грудня 2017 року заявив директор НПО “Сплав” Володимир Лєпін.
Про навчально-бойові пуски російських військових на території Росії почали повідомляти з 2019 року.
Перші підтверджені повідомлення використання боєприпасів “Торнадо-С” з’явилися у березні 2022 року. Тоді російські військові обстріляли місто Покровськ, що на Донеччині.
Підтвердженням використання цих боєприпасів стали залишки блоку управління ракети 9Б706.
Другим офіційно підтвердженим випадком застосування став обстріл Авдіївки, після якого по місту знаходили блоки керування. Після цьго впродовж року блоки управління знаходили в Красногорівці, Кривому Розі та інших українських містах.
Крім того, росіяни активно застосовували “Торнадо-Г”. Українські військові вже захоплювали покинуті бойові машини з боєкомплектом, їх можна відрізнити по специфічній пусковій установці.
“Торнадо-С” – це небезпечне, високоточне озброєння, яке при правильному застосуванні здатне нанести серйозної шкоди особовому складу і техніці.
Хоча саме про “високоточне” ураження цілей ракетами цієї системи офіційно не повідомлялося, за правильного використання вона може стати “російським HIMARS”.
Широка номенклатура боєприпасів сімейства у поєднанні з обширною автоматизацією пускових установок дає можливість швидко та ефективно уражати різноманітні цілі.
Ця реактивна система залпового вогню може застосовуватися в ролі оперативно-тактичного ракетного комплексу для нанесення вогневого ураження в оперативний тил противника.
Крім того “Торнадо-С” у перспективі може стати експортним конкурентом вітчизняної системи “Вільха”.
Підтримати нас можна через:
Приват: 5169 3351 0164 7408 PayPal - [email protected] Стати нашим патроном за лінком ⬇
Підпишіться на розсилку наших новин
або на наш Телеграм-канал
Дякуємо!
ви підписалися на розсилку наших новин
