Популярні
Після нещодавнього випадку падіння російського безпілотника «Гербера» у Литві, «Мілітарний» вирішив нагадати про випадки прольотів і падінь російських ракет і дронів на території країн НАТО та їхню реакцію на це.
Такі інциденти можуть відбуватися внаслідок збою навігаційної системи дрона через несправність, або дію на нього засобів радіоелектронної боротьби (РЕБ).
Окрім того, росіяни можуть робити це навмисно, щоб перевірити, якою буде реакція тої чи іншої країни на подібні випадки.
Також це може бути частиною тактики ударів по Україні, коли безпілотники або крилаті ракети пролітають над територією сусідньої країни, обходячи ППО. Подібні маршрути польотів також можуть використовуватися для атак з тих напрямків, з яких не очікують удару.
Наразі найбільше випадків прольотів та падіння російських ударних безпілотників зафіксовано в Румунії. Перший випадок зафіксований в ніч на 3 серпня 2023 року, коли безпілотники Shahed/«Герань-2» порушили повітряний простір країни під час атаки на український порт на річці Дунай в місті Ізмаїл.
Тоді мер комуни Цеталкьой прикордонного міста Тульчі розповідав, що російські безпілотники пролітали над будинками місцевих жителів. За його словами, у місцевих жителів почалася паніка від звуків роботи зенітних засобів Сил оборони України та вибухів російських дронів-камікадзе. Після цієї атаки росіян у міністерстві оборони Румунії заявили, що прямих військових загроз для країни не було.
Також через повітряний простір Румунії та Молдови пролітали російські крилаті ракети. Зокрема, 10 лютого 2023 року ЗСУ повідомили, що дві ворожі крилаті ракети «Калибр» запущені з акваторії Чорного моря, вранці перетнули державний кордон України з Республікою Молдова, а згодом і Румунії. Після чого вони знову зайшли у повітряний простір України у точці перетину кордонів трьох держав.
При цьому у міністерстві оборони країни заявили, що російська ракета жодного разу не перетинала повітряний простір Румунії цього дня.
У міноборони Молдови підтвердили факт порушення свого повітряного простору російською ракетою о 10:18 ранку. За їхніми даними, крилата ракета пролетіла над селом Мокра (у Рибницькому районі, Придністров’я), а потім над Косауцами (у Сорокському районі). Після цього російського посла викликали до МЗС Молдови.
Під час ранкового удару по Україні 25 грудня 2024 року моніторингові канали зафіксували, що одна з російських ракет Х-101 залетіла на територію Румунії та Молдови і увійшли в повітряний простір України в Чернівецькій області й впала там в полі. Ракету знайшли у відносно вцілілому стані, а її бойова частина не здетонувала під час падіння. Однак і цього разу у міністерстві оборони Румунії не підтвердили порушення свого повітряного простору.
Під час російських атак на південь Одеської області, румунські Повітряні сили почали піднімати свої винищувачі для перехоплення потенційних повітряних цілей, які могли залетіти у повітряний простір країни. До таких завдань залучалися й літаки країн-союзників по НАТО, які на той час чергували в регіоні.
У зв’язку з масованими російськими атаками на українську інфраструктуру на Дунаї, Румунія вирішила звести спеціальні захисні споруди у прикордонних з Україною населених пунктах на випадок загрози з повітря, а також впровадила оповіщення населення про небезпеку.
Також у березні 2022 року в Румунії, трохи більше ніж за 100 кілометрів на південь від українського кордону, впав російський безпілотник «Орлан-10». Він використовується для збору розвідки та визначення цілей.
В Румунії у травні 2025 року набув чинності закон, який надає Збройним силам право збивати ворожі безпілотники та проводити військові операції на території країни навіть в мирний час. Відповідні ініціативи розробило Міністерство оборони країни через наявну законодавчу прогалину щодо застосування армії.
Раніше румунські військові не могли збивати дрони чи ракети, що порушують повітряний простір, якщо в країні не оголошено надзвичайний стан. Згідно з законом, сили НАТО також можуть брати участь у захисті повітряного простору Румунії в межах колективної оборони.
У квітні 2023 року в лісі біля польського Бидгоща випадковий перехожий натрапив на залишки невідомого об’єкта, який виявився російською крилатою ракетою Х-55. Вона була без бойової частини.
Під час розслідування дійшли висновку, що ракета скоріш за все прилетіла з боку східного кордону Польщі. За даними польських ЗМІ, вірогідно це сталося ще у грудні 2022 року під час масованої російської ракетної атаки по території України.
Тоді польські військові виявили повітряний об’єкт, який залетів у повітряний простір Польщі, ймовірно з боку Білорусі або України.
Цей об’єкт відстежували, але в районі Бидгоща втратили його з поля зору. Це сталося приблизно за два кілометри від місця, де ракету знайшов перехожий. Пошуки об’єкта проводили ще у грудні, але після невдачі їх припинили, зокрема через складні погодні умови.
У виданні RMF FM зазначили, що військові не повідомили прокуратуру про порушення повітряного простору невідомим об’єктом, хоча мали це зробити. Прокуратура кваліфікувала падіння крилатої ракети, як випадок, який загрожує життю та здоров’ю багатьох людей.
Імовірно, росіяни застосували цю Х-55 як хибну ціль для виснаження української протиповітряної оборони. Про випадки використання окупантами таких ракет без бойових частин, Збройні Сили України повідомляли ще у грудні 2022 року.
Під час масованого ракетного удару по Україні 29 грудня 2023 року, російська крилата ракета пролетіла близько 40 кілометрів у польському повітряному просторі, але повернула назад.
«Все вказує на те, що російська ракета вторглася в польський повітряний простір. Вона була відстежена нами за допомогою радарів і також покинула цей простір. Ми маємо підтвердження цього з національних радарів та радарів союзників», – заявив генерал Веслав Кукула.
Польські ЗМІ повідомляли, що російська ракета була помічена в околицях населеного пункту Вожучин-Кукроня Грубешівського повіту Люблінського воєводства. Сили ППО Польщі були готові збити її, але не зробили цього.
Наступного разу російська ракета порушила польський повітряний простір вночі 24 березня 2024 року, виконуючи маневр для удару по українській інфраструктурі у західних областях
За даними польських військових, вона потрапила у повітряний простір країни о 4 годині 23 хвилини, перебувала у ньому 39 секунд і покинула його. Вона рухалася зі швидкістю майже 800 кілометрів за годину на висоті 400 метрів і заглибилася приблизно на 2 кілометри.
Протягом усього польоту за ракетою слідкували військові радари. Влада Польщі заявила, що протиповітряна оборона збила б ракету, якби були ознаки, що вона прямує до якоїсь цілі на території країни.
Вранці 26 серпня минулого року польські військові заявили про порушення повітряного простору країни під час російського ракетно-дронового удару по України. Невідомий об’єкт залетів на територію Польщі о 6:43 ранку за місцевим часом поблизу українського міста Шептицький (колишній Червоноград). В Оперативному командуванні ЗС Польщі заявили, що це не ракета. Імовірно, це був російський «Шахед».
Тепер коли російські крилаті ракети і ударні дрони долітають до західних областей України, під час масованих повітряних атак, Польща піднімає в небо свої винищувачі та приводить у бойову готовність протиповітряну оборону. Це здійснюється для забезпечення безпеки своїх прикордонних територій.
10 липня цього року міністерство оборони Литви повідомило, що приблизно об 11:30 ранку за місцевим часом військові виявили повітряний об’єкт, який наближався до кордону з білоруського боку.
Стан готовності винищувачів, які виконували місію повітряного патрулювання НАТО та перебували в повітрі на той момент, було змінено з навчального режиму на бойовий. Однак після падіння об’єкта через деякий час завдання для літаків скасували.
Литовські військові одразу не змогли ідентифікувати безпілотник і заявили, що об’єкт схожий на саморобний виріб та не становить небезпеки. Втім, за оприлюдненими згодом фото з’ясувалося, що це був саме російський безпілотник «Гербера», який загарбники почали використовувати проти України у 2024 році.
Цей БпЛА літакового типу може застосовуватися для радіоелектронної розвідки, як дрон-камікадзе або ж як хибна ціль для ППО.
У ЗМІ повідомили, що зважаючи на ймовірну небезпеку під час інциденту з безпілотником, керівників країни негайно евакуювали до укриттів.
Після цієї події комісар ЄС з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс закликав Литву та країни регіону створити «дроновий заслін» та почати масово виробляти безпілотники.
У травні минулого року тодішня міністерка внутрішніх справ Литви Агне Білотайте оголосила, що країни регіону домовилися про створення так званої «стіни дронів», для якої будуть використовуватися безпілотні літальні апарати. Їхньою задачею буде спостереження за кордоном. Також передбачалося застосування систем боротьби з дронами. Втім, як повідомили у LRT, станом на початок березня цього року Литва та Естонія не отримали фінансування від ЄС на цей проєкт.
У відповідь на загрозу з боку Росії, зокрема, можливість застосування безпілотників, Литва зміцнює свою протиповітряну оборону шляхом закупівлі нових зенітних комплексів малої та середньої дальності.
7 вересня 2024 року, в Резекненському краю на сході Латвії впав російський безпілотник «Шахед», який влетів у повітряний простір країни з території Білорусі.
Тоді збройні сили Латвії відстежували його маршрут польоту й визначили місце падіння. При цьому у відомстві заявили, що поява безпілотника в небі над країною не можна розглядати як відкриту військову ескалацію, і що його ціллю була не Латвія.
Саме в ніч з 6 на 7 вересня велика група російських дронів залетіла на територію Білорусі, один з яких зайшов у Гродненську область і рухався курсом у напрямку країн Балтії.
Про інцидент поінформували відповідальних посадових осіб, правоохоронні органи та країни НАТО в регіоні.
Латвійське оборонно відомство зазначає, що зважаючи на повномасштабне вторгнення Росії в Україну, Латвія посилює захист своїх сухопутних кордонів, повітряного простору і територіальних вод, а національні збройні сили зміцнюють свої можливості протиповітряної оборони на східному кордоні. Союзники по НАТО також здійснюють повітряне патрулювання над країнами Балтії на ротаційній основі.
Через кілька днів після цього інциденту з російським безпілотником, у Литві закликали переглянути алгоритм місії НАТО з патрулювання повітряного простору країн. Щоб винищувачі не лише патрулювали, а й за потреби, вони могли негайно злетіти й знищити безпілотники.
Російські дрони та ракети за час повномасштабної війни неодноразово пролітали через територію Молдови під час комбінованих ударів по Україні.
У листопаді минулого року на території країни виявили російський дрон-приманку «Пародия», який росіяни використовують для відволікання української протиповітряної оборони.
Уряд Молдови 2 липня схвалив законопроєкт розроблений міністерством оборони країни про безпеку національного повітряного простору. Документ передбачає конкретні заходи щодо моніторингу, управління та нейтралізації повітряних загроз, зокрема безпілотників і ракет, а також зміцнення механізмів співпраці між державними органами, що відповідають за це питання.
Раніше Євросоюз анонсував передачу Молдові обладнання для перехоплення безпілотників у 2025 році. При цьому не уточнювалося, про що саме йдеться.
Ще у 2023 році Молдова отримала французький трикоординатний радар середньої дальності Ground Master 200 виробництва Thales Group. Вона забезпечує виявлення повітряних цілей на відстані до 250 кілометрів та на висоті до 24 кілометрів.
На весні 2024 року міноборони Молдови замовило чеську пасивну радіолокаційну систему компанії ERA в межах пакета допомоги, який фінансує Європейський Союз через Європейський фонд миру (EPF).
Також ЄС минулого року обіцяв передати Молдові обладнання для перехоплення безпілотників, яке мало надійти до країни у 2025 році. Окрім цього, у поточному році Євросоюз виділив Молдові 20 мільйонів євро для модернізації протиповітряної оборони (ППО) країни.
Влітку 2022 року в гірській місцевості Туреччини, а саме в районі Кюртюн провінції Гюмюшхане, виявили розвідувальний безпілотник російського виробництва «Орлан-10». Варто зазначити, що країна входить до НАТО.
Коли саме цей БПЛА впав, невідомо. Розкритий парашут може свідчити, що він міг здійснити аварійну посадку. У місцевих ЗМІ припускали, що безпілотний апарат міг прилетіти зі сторони Чорного моря, Сирії або Вірменії, військові якої активно використовують такі дрони.
Як бачимо, у різних країнах по різному реагують на інциденти з порушенням їхнього повітряного простору російськими ударними БпЛА і крилатими ракетами. Зокрема, офіційно висловлюють занепокоєння такими діями агресора і намагаються посилити власні спроможності для захисту від таких загроз.
Підтримати нас можна через:
Приват: 5169 3351 0164 7408 PayPal - [email protected] Стати нашим патроном за лінком ⬇
Підпишіться на розсилку наших новин
або на наш Телеграм-канал
Дякуємо!
ви підписалися на розсилку наших новин
