![Снаряга майже за 200 тисяч: за лаштунками операції Interflex [РЕПОРТАЖ]](https://militarnyi.com/wp-content/uploads/2025/04/Dyzajn-bez-nazvanyya-17.webp)
Популярні
Удар міжконтинентальною балістичною ракетою РС-26 «Рубеж» по Дніпру став першим випадком в історії бойових дій, коли було використано балістичну ракету такого класу.
Факт її застосування розширив потреби України та країн НАТО у поліпшенні власної протиракетної оборони, яка наразі є доволі слабкою і від початку 2022 року посилювалася лише за рахунок систем для перехоплення балістичних ракет малої дальності та крилатих ракет.
Сучасні концепції ПРО передбачають системи, здатні перехоплювати балістичні ракети та їхні бойові частини на всіх стадіях польоту — відразу після запуску і до моменту, що безпосередньо передує детонації.
Військові балістичні ракети можуть бути класифіковані за їх дальністю, платформами запуску та призначенням. Ця класифікація дає змогу оцінити їх стратегічне застосування та оперативні можливості.
Основні типи балістичних ракет включають:
Різноманіття балістичних ракет відображає їх критичну роль у національних стратегіях безпеки та глобальній військовій динаміці.
Нині найпоширенішою схемою забезпечення протиракетної оборони є ешелонована система, спрямована на перехоплення ракет середньої та малої дальності.
Зазвичай більшість держав враховують масове використання супротивником балістичних ракет, які в разі початку війни запускатимуться з відносно невеликих мобільних пускових установок, а їх виробництво можливе на більшості спеціалізованих підприємств.
Тому в межах цього бачення світові держави роблять важливу ставку на розробку та закупівлю систем протиракетної оборони, розрахованих на перехоплення балістичних ракет малої дальності.
Особливістю цих ракет є їхня траєкторія та швидкість, що дозволяє, наприклад, армійським комплексам американського виробництва Patriot здійснювати їх перехоплення на термінальній стадії польоту. Крім того, можливе перехоплення на середній стадії польоту, де ракета може досягти максимальної висоти близько 50 км, а деякі інші ракети і більшої.
Окрім американських ЗРК Patriot, які нині добре модернізовані для перехоплення балістичних ракет малої дальності, особливо з використанням протиракет MIM-104F та MIM-104F MSE, це також можуть здійснювати французько-італійська система SAMP/T, російська С-400, ізраїльська ARROW-2/3 та інші.
Найновішою версією ЗРК Patriot є PAC-3, яка створювалася для виконання доволі складного завдання — перехоплення балістичних ракет малої та середньої дальності на термінальній траєкторії польоту, що потребує високої точності й швидкості опрацювання даних, а також високої маневреності ракети, якої вдалося досягти розробникам.
Нова ракета MIM-104F стала утричі легшою (305 кг) за варіанти PAC-1 та PAC-2 (900–910 кг). Це дало можливість збільшити загальну кількість ракет, готових до пуску, з чотирьох до шістнадцяти на одній пусковій установці. Крім того, зменшення маси забезпечило кращі можливості для збільшення маневреності ракети, зокрема завдяки встановленим 180 газодинамічним імпульсним кермам, які дозволяють повернути ракету до цілі.
Зі зменшенням ваги ракета втратила дальність польоту, яка, за повідомленнями виробника, становить 80 км по повітряній цілі та 40 км по балістичній цілі з максимальною висотою перехоплення 36 км. Загалом це не дивно, адже ракета розроблялася насамперед для перехоплення балістичних ракет.
Серед нововведень вона отримала активну головку самонаведення, завдяки якій вона в автономному режимі здійснює пошук та захоплення цілей, отримуючи лише коригування від РЛС. На відміну від напівактивної головки самонаведення, їй не потрібно отримувати постійні цілевказівки від радіолокаційної станції.
На тлі зацікавленості більшості країн світу у розробці гіперзвукової зброї американські фахівці з Lockheed Martin створили поліпшений варіант протиракети PAC-3MSE. Нова ракета була збільшена в розмірах та отримала новий ракетний двигун, завдяки якому дальність перехоплення повітряних цілей зросла до 120 км, а балістичних — до 60 км.
Через збільшення розмірів на пускову установку можна встановити 12 транспортно-пускових контейнерів із ракетами PAC-3MSE або комбінувати їх з іншими версіями.
Крім цього, варто зазначити, що американський комплекс, за заявами виробника, здатен перехоплювати боєголовки балістичних ракет, які летять із гіперзвуковою швидкістю. Теоретично це можливо, але сьогодні на 100% не доведено і не підтверджено.
Окрім наземних систем, перехоплення балістичних ракет малої дальності можливе й корабельними системами, як-0т ракети сімейства Standard Missile-2 (SM-2), Standard Missile-3 (SM-3) та новітні Standard Missile-6 (SM-6).
Свого часу SM-3 стали головним протиракетним щитом США, що дозволив захистити континентальну частину Америки з Тихого та Атлантичного океанів.
Перехоплювач SM-3 був розроблений поступово, із супроводом інтенсивної програми випробувань. Починаючи з 2002 року, Військово-морський флот провели значну кількість випробувань SM-3. Його походження сягає значно глибше: конструкція корпусу SM-3 є еволюцією SM-2 Block IV, розробленого в межах програми Navy Theater Wide у 1990-х роках. Технології мініатюризації бойових перехоплювачів почали розвиватися ще під час реалізації Ініціативи стратегічної оборони (Strategic Defense Initiative).
Спочатку це був спеціалізований перехоплювач балістичних ракет малої та середньої дальності, втім можливості ракети SM-3 на сьогодні значно зросли.
Точні характеристики не повідомляються, але ВМФ США відзначають її здатність забезпечувати перехоплення балістичних ракет (у версіях IB та 2А) на більшій частині початкової та середньої траєкторії польоту.
Перехоплення балістичних ракет середньої дальності хоч і залишається однією з пріоритетних цілей протиракетної оборони деяких країн, але реалізується коштом значного вливання фінансів для закупівлі та підтримки протиракетних підрозділів. З цієї причини деякі країни ігнорують це і покладаються або на сусідні країни, або просто не готуються до будь-якого відбиття атаки.
Незважаючи на це, деякі масові ракетні комплекси, як-от американський Patriot та європейський SAMP/T, так само залишають можливість перехоплення ракет цього типу, але з певними нюансами в ефективності та можливостях.
Насамперед це відображається у висотах, на яких комплекс здатний перехоплювати балістичну ракету середньої дальності, оскільки ракети цього класу мають більшу висоту, якої вони можуть досягати, а також значно вищу швидкість польоту.
Це є певною проблемою для деяких комплексів, у яких програмне забезпечення має опрацьовувати інформацію з РЛС для введення у ракету правильних координат для перехоплення.
Так, до прикладу, середня висота польоту балістичної ракети середньої дальності може досягати висоти польоту близько 1 500 км, що є неможливим для перехоплення більшістю протиракетних систем, зокрема американськими THAAD, які, хоч і розроблялися для перехоплення балістичних ракет малої та середньої дальності, проте мають значно менші можливі ділянки перехоплення.
З цієї причини розміщення американських систем THAAD у більшості випадків відбувається у країнах, які відносно близько розташовані до території потенційного супротивника, задля перехоплення ракет під час злету та набору висоти.
Таким чином, 7 липня 2016 року уряди США та Південної Кореї ухвалили рішення розгорнути батарею ПРО THAAD (Terminal High Altitude Area Defense) для сил США в Кореї.
Це рішення було спрямоване на гарантування безпеки Південної Кореї та захист союзних військових сил від загрози застосування зброї масового ураження і звичайних балістичних ракет з боку Північної Кореї.
Батарея THAAD розташована на військовій базі Південної Кореї в місті Сонджу, приблизно за 130 миль (близько 210 км) на південь від Сеула.
У квітні 2019 року США тимчасово розгорнули систему THAAD у Девеселу, Румунія, на період технічного обслуговування системи Aegis Ashore.
Після атак дронів і ракет на нафтові об’єкти Саудівської Аравії у вересні 2019 року США у жовтні того ж року розмістили батарею THAAD у Саудівській Аравії для посилення оборони. Однак ця система була виведена з Саудівської Аравії в середині 2021 року.
21 жовтня 2023 року міністр оборони США наказав розгорнути батарею THAAD та додаткові батальйони Patriot у різних місцях регіону. Це було зроблено для підвищення рівня захисту американських сил, посилення зусиль регіонального стримування та сприяння обороні Ізраїлю.
Згідно з повідомленнями, розгорнута у 2023 році батарея THAAD та підрозділи підтримки Patriot залишаються в регіоні для забезпечення поточної оборони та стабільності.
Відповідно до опублікованих тактико-технічних характеристик системи THAAD, ракети здатні перехоплювати балістичні ракети на висоті 150 км та дальності до 200 км, що також підтверджує важливість розміщення комплексів ближче до потенційних місць, де здійснюватимуться запуски.
Система оснащена кінетичною боєголовкою, яка є значно ефективнішою за звичні нам уламково-фугасні, оскільки дозволяє з більшою руйнівною силою уражати безпосередньо ракету, завдаючи пошкодження, що не дозволяють їй продовжувати політ.
Перехоплення балістичних ракет також можливе за допомогою європейського комплексу SAMP/T, який у 2011 році продемонстрував здатність перехоплювати балістичні ракети середньої дальності. Тоді ракета успішно знищила балістичну ракету-мішену середньої дальності Black Arrow, що підтвердило можливості комплексу та ракети для боротьби з такими цілями.
Незважаючи на успіх, будь-яка детальна інформація про ці випробування відсутня, тому ознайомитися з деталями, як-от з американськими системами, на сьогодні неможливо.
Аналогічна ситуація і з російськими комплексами С-400, які хоч і позиціонуються як засоби для перехоплення балістичних ракет малої та середньої дальності, але практично ніяк не підтверджені. Через брак інформації більш-менш детально розуміти їхні спроможності щодо перехоплення неможливо.
Окрім наземного компонента, США приділяє значну увагу морським системам, які націлені на перехоплення балістичних ракет середньої дальності. Так, наприклад, протиракета SM-3 під час випробувань продемонструвала високий відсоток знищення, який становить 77% з 55 тестових пусків за всіма версіями.
Серед іноземних ракетних систем, здатних до перехоплення балістичних ракет середньої дальності, є ізраїльські системи сімейства Arrow. Комплекс Arrow-3 на сьогодні є головним засобом перехоплення балістичних ракет малої та середньої дальності для Ізраїлю. Він може перехоплювати балістичні ракети на дальності близько 2400 км та висоті понад 100 км.
Arrow-3 надійшов на озброєння у 2017 році і є основою стратегічної протиракетної оборони Ізраїлю. Крім того, цей комплекс замовила Німеччина, яка планує використовувати його для захисту стратегічно важливих районів від балістичних ракет, що можуть бути запущені з Калінінграда.
На додачу до інших країн, Південна Корея завершила розробку вітчизняної протиракетної системи L-SAM для перехоплення балістичних ракет середньої дальності. Розробка першого варіанту системи була розпочата у 2014 році та розрахована на перехоплення балістичних ракет середньої дальності на висотах до 60 км і на відстанях до 200 км.
Пускова установка може бути оснащена двома типами ракет: протиракетами для перехоплення балістичних ракет малої та середньої дальності зі швидкістю до 3000 м/с (8,82 Маха), а також ракетами для перехоплення повітряних цілей, як-от літаки, зі швидкістю до 700 м/с.
До складу батареї входять радіолокаційна станція з активною фазованою антенною решіткою (S-діапазон), яка дозволяє націлюватися одночасно на 20 літаків або 10 балістичних ракет. Максимальна можливість супроводження становить до 100 літаків і 10 балістичних цілей.
Ефективна дальність виявлення балістичних ракет становить приблизно 350 км, що робить комплекс спрямованим на нейтралізацію ракетної загрози з боку КНДР.
Перехоплення міжконтинентальних балістичних ракет на сьогодні є найскладнішим, оскільки характеристики ракет такого класу дозволяють їм розвивати неймовірні швидкості до 20–30 тисяч км/год та досягати висоти понад 2–3 тисячі кілометрів. Через такі великі значення, перехоплення ракет цього типу неможливе комплексами типу Patriot або SAMP/T, про інші схожі системи інших країн годі й казати. Зі свого боку, перехоплення ракет такими комплексами, як THAAD, можливе, але лише у разі, коли ракета тільки здійснюватиме свій розгін, а сам комплекс буде розташований відносно близько до місця пуску.
Тому єдиними ракетними системами на сьогодні, які мають відносно ефективну можливість перехоплення міжконтинентальних балістичних ракет, є протиракети SM-3 у варіанті Block 2A, а також унікальна у своєму роді система Ground-Based Midcourse Defense (GMD), яка стоїть в обмеженій кількості на захисті континентальних Сполучених Штатів Америки і здатна здійснювати перехоплення ракет на середній та термінальній траєкторіях польоту.
Точні офіційні характеристики ракети на сьогодні невідомі, оскільки система є стратегічно важливою і має у разі початку ядерної війни перехоплювати міжконтинентальні балістичні ракети. Попри таку значущість на сьогодні США має тільки 44 такі ракети, що потенційно зможе допомогти США у відбитті поодиноких пусків, але не дозволить відбитися від масових атак.
Довжина ракети становить 16,8 метра, вага у спорядженому стані — 12,7 тонни. Аналіз можливостей двигуна ракети та її габаритів дав фахівцям можливість дійти висновку, що висота запуску ракети приблизно 2000 км, а дальність залежно від траєкторії та висоти може становити від 2000 км до 5500 км і, ймовірно, більше.
Як уже зазначалося вище, для ураження балістичних цілей звичайних уламково-фугасних бойових частин вже недостатньо, тому починаючи з систем Patriot PAC-3 з ракетами MIM-104F, THAAD та SM-3 використовується кінетичний перехоплювач. Аналогічна бойова частина використовується й на ракеті GMD, що значно підвищує ефективність проти великих об’єктів, як-от цільної бойової частини, яка на великій швидкості зіштовхується з об’єктом, завдаючи сильних руйнувань, після яких політ за траєкторією стає неможливим.
Хоч GMD у межах своїх масогабаритних характеристик здатен до перехоплення таких цілей, від нього також не відстає і протиракета SM-3 Block 2A, яка хоч і значно менша й легша, але зберігає можливість перехоплення на значних ділянках польоту. Це, на додачу до корабельного розміщення, дозволяє підходити у певні райони, де здійснюватиметься ймовірний запуск, моніторити повітряний простір і в разі запуску перехопити ціль.
Тут будуть наведені випробування протиракетних систем SM-3, SM-6, SM-2, THAAD та GMD.
Випробування ракет SM-2 та SM-2 Block IV:
Випробування протиракети SM-3-0:
Серійна ракета SM-3 та нова модифікація SM-3 Block I:
Найбільше випробувань було проведене з ракетою SM-3 Block IA, яка на сьогодні є основним протиракетним засобом США та іноземних країн, які замовляють озброєння цього типу. Що стосується її випробувань та бойового використання, то:
Випробування нових протиракет SM-6 Dual I та SM-6 Dual II відбулися відносно нещодавно. Оскільки ці ракети є новими розробками, вони тільки починають надходити на озброєння ВМФ США та іноземних замовників:
Випробування THAAD:
Випробування GMD:
Розбудова ешелонованої системи протиповітряної оборони для України на сьогодні та в майбутній перспективі є малоймовірною. Найперше це пов’язано з вартістю підтримки та закупівлі протиракетних систем такого типу, яка на сьогодні досягає десятків мільярдів доларів США за одну батарею, що занадто дорого для України. Другим фактором є те, що практичне застосування ракети РС-26 «Рубеж» є винятком, а не правилом, і розвиток протиракетних систем актуальніший для перехоплення балістичних ракет малої та середньої дальності, які є набагато масовішими та дешевшими для їх масового виробництва ворогом.
Окрім цього, треба зазначити, що на сьогодні Україна вже має базові можливості з протиракетної оборони. Це, зокрема, американські комплекси Patriot та європейські SAMP/T, які здатні перехоплювати балістичні ракети малої та середньої дальності й забезпечити захист ключових об’єктів та міст України.
Чого на сьогодні Україні не вистачає та що потребує якнайшвидшої реалізації, так це єдина протиракетна система, яка, окрім окремих протиракетних комплексів, буде пов’язана з іншими радіолокаційними засобами різних родів військ, військ радіотехнічної розвідки та радіолокаційними моніторинговими постами. Створення єдиної системи дозволить значно підвищити ефективність виявлення та перехоплення балістичних ракет, зменшити час на реагування та забезпечити своєчасну підготовку обслуги для відбиття атак.
Підтримати нас можна через:
Приват: 5169 3351 0164 7408
PayPal - paypal@mil.in.ua
Стати нашим патроном за лінком ⬇
Підпишіться на розсилку наших новин
або на наш Телеграм-канал
Дякуємо!
ви підписалися на розсилку наших новин
