Окопна війна – така, де піхота має спиратися на польову фортифікацію, споруджену власними руками. З часів Першої світової війни майже нічого нового в цій царині не було придумано. Але помилки в цій справі, на жаль, можна бачити й сьогодні. А от правильно викопати окоп рятує життя.

Як окопуватися під час війни та на що звернути увагу під час побудови укріплень — ділиться Андрій Оленич, військовослужбовець 204 батальйону Сил тероборони ЗСУ.

Ламані лінії

Гарний окоп має максимально “рвану” лінію, це очевидне правило гарно виконаного польового укріплення. Окоп не повинен мати довгих, прямих відрізків.

Під час Другої світової стандартний хід радянської траншеї мав півтора-два метри, тобто ламана лінія окопу змінювала напрямок кожні півтора метра. Це саме стосувалось і ходів сполучення.

Глибина

Копайте траншеї в зріст бійця, а під бійницями робіть сходинку.

Під час артилерійських обстрілів дуже важливо, щоб боєць, особливо його голова, знаходився нижче рівня землі. У тих випадках, коли у вас немає часу поглибити траншею, намагайтесь не сидіти в ній навшпиньки під час обстрілу – ви збільшуєте ризик отримати контузію чи бути ураженим уламками.

Не менш корисним буде облаштовувати так звані “нори” — бокові ніші, в яких можна спати й ховатися від обстрілів. Ніша має бути сантиметрів на 10-20 вище від дна окопу, а її габарити мають дозволити вам лягти туди з підігнутими ногами.

Бруствер

Захистить не тільки від куль та уламків, але й від дощової води, яка стікає в окопи з полів. Він має бути з усіх сторін траншеї.

Бліндаж

Копається максимум на 4 людини. Чим менший бліндаж, тим менша ймовірність влучання в нього снаряду чи міни.

Бліндажі вкриваються колодами діаметром від 12 см у три накати.

Лопати

Велика саперна лопата БСЛ-110 (довжина 110 см) досить непогано працює з твердими ґрунтами. Вона має компактну і відносно довгу ручку, що спрощує її транспортування в бойових умовах.

Втім, БСЛ-110 має досить низьку ефективність при роботі з м’якими ґрунтами, але все ж залишається непоганою альтернативою при відсутності лопат.

Наразі у військах досить часто використовують лопати цивільного призначення — звичайні садові, шухлі тощо. Часто такі інструменти показують свою неефективність: погана транспортабельність, низький коефіцієнт корисної дії.

Досить малоефективними виявились і складані піхотні лопатки з деталями, з’єднаними між собою шарнірами. Попри їхню універсальність, великих об’ємів ними не викопати. До того ж вони швидко виходять з ладу внаслідок ненадійної конструкції.

Найбільш зручними є універсальні суцільнометалеві лопати фірм Fiskars або Trumper, будь-які лопати типу “американки” з ложкоподібним лопатищем.

Не забувайте, що лопата потребує догляду. Потрібно не лінуватися її чистити, інакше вона вкриється шаром іржі. Своєю чергою іржа сприяє швидкому налипанню землі.

Творчий підхід та винахідливість

Підручні засоби також будуть корисними під час облаштування окопу. Так, скинутий шматок бетонного паркану може стати перекриттям для щілини, елементом бруствера, укриттям. Це саме стосується інших бетонних, залізних та залізобетонних виробів.

Воювати в траншеях — важка піхотна робота, вона не передбачає володіння якимись особливими складними знання та вміннями, але вимагає максимальної віддачі.

Вижити та перемогти можливо, якщо ви дієте чітко і грамотно та не лінуєтесь витрачати час на влаштування своїх позицій.

“Від бійця до бійця” — спільний інформаційний проєкт Українського ветеранського фонду та Сил територіальної оборони ЗСУ у співпраці з Мілітарним.