Гаряча осінь у Криму: серія ударів дронами по РЛС, ППО і нафтобазах російських окупантів

Гаряча осінь у Криму: серія ударів дронами по РЛС, ППО і нафтобазах російських окупантів

Саня Козацький

Саня Козацький

22 Грудня, 2025
10:28
Колаж «Мілітарного» на тему: удари українських дронів по РЛС, ППО і нафтобазах російських окупантів у Криму, восени 2025 року
Новини

Гаряча осінь у Криму: серія ударів дронами по РЛС, ППО і нафтобазах російських окупантів

Саня Козацький

Саня Козацький

22 Грудня, 2025
10:28
Колаж «Мілітарного» на тему: удари українських дронів по РЛС, ППО і нафтобазах російських окупантів у Криму, восени 2025 року
Колаж «Мілітарного» на тему: удари українських дронів по РЛС, ППО і нафтобазах російських окупантів у Криму, восени 2025 року

Осінь у тимчасово окупованому Криму відзначилася регулярними ударами безпілотників Сил оборони України по військовій, паливній та енергетичній інфраструктурі РФ.

Під удари потрапили радіолокаційні станції, засоби протиповітряної оборони та нафтобази, що безпосередньо забезпечують окупаційні війська на півдні.

Такі операції проводять воїни підрозділів Головного управління розвідки (ГУР), Сил безпілотних систем (СБС), Служби безпеки (СБУ), Сил спеціальних операцій (ССО) і Військово-Морські Сили (ВМС).

Оборонці використовують ударні безпілотники, оснащені засобами супутникового зв’язку, що дозволяє їм уражати з високою точністю і вибірково важливі цілі противника.

Ураження РЛС і ППО

Одним із важливих завдань українських захисників є осліплення протиповітряної оборони російських окупантів перед застосуванням по їхніх важливих об’єктах ударних безпілотників і ракет.

На початку вересня Департамент активних дій ГУР опублікував кадри удару по двох радарах протиповітряної оборони 48Я6-К1 «Подлет» та 55Ж6М «Небо-М».

Ці РЛС забезпечують моніторинг повітряного простору як елемент багаторівневої системи протиповітряної оборони загарбників. Вони передають інформацію на командні пункти ППО, звідки вона вже потрапляє до зенітників.

Виведення з ладу цих систем утворює на певний час «діри» у радіолокаційному полі над окупованим півостровом і відкриває шлях для українських засобів ураження.

За даними Astra в ніч на 21 вересня два українські ударні безпілотники знищили в Криму радіолокаційну станцію неназваної моделі.

30 вересня дрони Сил спеціальних операцій ЗСУ уразили радар зі складу російського зенітного ракетного комплексу С-400 на півострові.

Радіолокаційна станція 92Н6Е. Фото: МО РФ

Радіолокаційні станції є «очима» комплексів, тому без цього елементу спостереження та наведення уся система втрачає свою боєздатність.

У ніч на 20 жовтня безпілотники ГУР уразили російський радіолокаційний комплекс «Валдай», розташований на аеродромі Джанкой у Криму.

РЛС призначена для виявлення малорозмірних безпілотних літальних апаратів (БпЛА) і входить у структуру протиповітряної оборони окупантів.

Згодом ударні дрони українських розвідників, вірогідно також на кримському півострові, завдали удару по радіолокаційній станції 1Л125 «Ниобий-СВ» метрового діапазону.

Вона призначена для виявлення, супроводу та визначення належності повітряних об’єктів усіх типів — літаків, гелікоптерів, крилатих та балістичних ракет, а також безпілотників.

Спецпідрозділ Головного управління розвідки «Примари» 26 жовтня оприлюднив відео успішної операції із послаблення можливостей системи ППО окупантів в Криму.

Російська РЛС 96Л6, що входить до складу зенітно-ракетного комплексу С-400 «Триумф» перед ураженням. Джерело: ГУР.

За даними відомства, під час нальоту було уражено три радіолокаційні станції, зокрема РЛС 96Л6, що входить до складу зенітно-ракетного комплексу С-400 «Триумф».

Крім того, були уражені радари П-18 «Терек» та 55Ж6У «Небо-У». На оприлюднених кадрах видно, як українські дрони успішно ухиляються від ракет російського комплексу ППО «Панцир» і продовжують політ.

Наприкінці жовтня стало відомо, що ударні безпілотники Центру спецоперацій «А» СБУ в Криму уразили дві радіолокаційні станції окупантів неназваного типу та призначення.

У ніч з 1 на 2 листопада оператори дронів Головного управління розвідки уразили багатофункціональну РЛС 92Н6Е ЗРК С-400, яка перебувала на бойовій позиції та обладнання системи автономного енергозабезпечення комплексу.

Безпілотники ГУР також успішно уразили аеродромний оглядовий радіолокатор «АОРЛ-1АС» та РЛС П-18 російської окупаційної армії.

Того ж місяця воїни спецпідрозділу «Примари» уразили аеродромний радіолокаційний комплекс «Лира-А10», що забезпечував огляд повітряного простору.

Окрім того, дронами було уражено РЛС «Нєбо-У», а також «Нєбо-СВ» під захисним куполом. Ще одною ціллю українських дронів стала російська РЛС П-18 «Терек».

Удари по ЗРК

Крім радарів українські воїни б’ють безпосередньо і по російських системах протиповітряної оборони у Криму.

Зокрема у ніч на 21 вересня два безпілотники вдарили по автоколонні мобільного пункту 31-ї дивізії ППО в районі села Волочаївка у Раздольненському районі півострова та знищили РЛС неназваної моделі.

Російський зенітний ракетно-гарматний комплекс «Панцирь-С1». Зображення ілюстраційне

Ще один дрон пошкодив мобільний зенітний комплекс «Панцирь-С1» у районі села Донське Сімферопольського району. Щонайменше один військовослужбовець армії окупантів отримав поранення.

Пускова С-400 перед ураженням. 6 жовтня 2025 року. Джерело: ССО ЗСУ

Сили спеціальних операцій 6 жовтня дроном знищили пускову установку ЗРК С-400 у селі Уютне поблизу Нижньогірського. Окрім того, безпілотники FP-2 уразили склад боєприпасів 18-ї армії РФ у селі Удачне.

Унаслідок удару зафіксовано детонацію боєприпасів та пожежу на території об’єкта.

Наприкінці жовтня ще один зенітний комплекс «Панцирь» на півострові уразили дрони Центру спецоперацій «А» Служби безпеки України.

«Росіяни недорахувалися зенітно-ракетного комплексу «Панцирь» вартістю близько 20 млн доларів. Він є однією з ключових ланок протиповітряної оборони ворога», – зазначили у відомстві.

Військово-Морські Сили спільно з підрозділами ССО 28 листопада завдали комбінованого удару по цілях окупантів у Криму.

Спочатку одні дрони уразили ЗРК «Тор-М2» та «Панцирь-С1», які прикривали аеродром «Саки», після чого наступні безпілотники атакували вже склад БпЛА, який росіяни облаштували на летовищі.

За даними Генштабу ЗСУ, в результаті операції на аеродромі уразили командно-диспетчерський пункт управління противника, місця зберігання ударних БПЛА «Орион» і «Форпост» та декілька об’єктів ППО.

Водночас ЗРК «Тор» був рідкісної «арктичної» модифікації М2ДТ, усі елементи якої розміщені на базі дволанкового гусеничного транспортера ДТ-30ПМ-Т1.

Ці комплекси ППО призначені для прикриття російських військових підрозділів та важливих об’єктів у арктичному регіоні.

Знищення авіації

На початку вересня з’явилося відео, як воїни воєнної розвідки уразили російські гелікоптери на окупованому півострові.

Російський гелікоптер Ми-8 в об'єктиві українського безпілотника, 1 вересня 2025. Фото: Головне управління розвідки

Ударні дрони прорвались на авіабазу окупантів «Гвардійське» поблизу Сімферополя та завдали ударів по двох багатоцільових Ми-8: один безпілотник поцілив у кормову частину ворожого літального апарата, ще один влучив поряд з другим бортом.

У цей період з’явилися супутникові знімки, які засвідчили знищення Силами оборони України російського транспортного гелікоптера Ми-8 та ударного Ми-24/Ми-35 у аеропорту Сімферополя, який використовується загарбниками у військових цілях.

Супутникові знімки аеропорту Сімферополь за 22 та 30 серпня. Фото: AviaVector

Відповідно до знімка від 22 серпня 2025 року, на той момент росіяни сконцентрували 5 Ми-8, один Ан-26, три Ми-24/Ми-35 та один Ту-134УБЛ на доволі невеликому майданчику на території летовища.

Пожежа біля аеропорту у Сімферополі. 30 серпня 2025. Фото: «Крымский ветер»

Атака на аеродром відбулася 30 серпня близько 06:30, коли російські моніторингові канали повідомляли про рух безпілотників на півдні Кримського півострова.

Вранці 22 вересня 2025 року пресслужба ГУР опублікувала відео ураження двох російських літаків-амфібій Бе-12 та одного гелікоптера Ми-8АМТШ-ВН в Криму.

Ураження такого гелікоптера знижує можливості окупантів не стільки у транспортних операціях, а в протиповітряній обороні, оскільки ці борти залучають до перехоплення українських морських та повітряних дронів.

Нова версія Ми-8АМТШ-ВН включає оновлену авіоніку та тепловізор, сучасну систему оборони «Президент-С» (для виявлення та протидії зенітним ракетам), можливість застосування протитанкових керованих ракет «Атака», протиповітряних ракет «Верба» і некерованих авіаційних ракет С-8.

Російський Ми-8 знищений спецпідрозділом Примари у тимчасово окупованому Криму. Стоп-кадр з відео ГУР

За кілька днів до цього «Примари» на півострові атакували дронами три гелікоптери Ми-8, знищивши принаймні один з них.

Це підтверджує знімок з супутника і відео з залишками борту, яке опублікували самі росіяни у соцмережах.

Російський Ми-8 знищений спецпідрозділом Примари у тимчасово окупованому Криму. Стоп-кадр з відео ГУР

Ан-26

Літаки Ан-26 РФ перед ураженням у Криму. Вересень 2025. Джерело: ГУР МО України

Оператори дронів спецпідрозділу ГУР «Примари» 24 вересня повідомили про знищення двох військово-транспортних літаків Ан-26 у тимчасово окупованому Криму.

На кадрах відео видно, як ударні дрони уражають послідовно два літаки Ан-26 на військовому аеродромі «Кача».

Уражений російський Ан-26 у Криму. Вересень 2025. Джерело: ГУР МО України

Після ударів ворожі літаки спалахують потужним полум’ям, що може свідчити, що вони були заправлені та активно використовувалися росіянами.

Ан-26 є багатоцільовими транспортними літаками, які використовуються для перевезення вантажів та особового складу, десантування військ тощо.

Знімки аеродрому з ураженими літаками. Джерело: AviVector.

Опубліковані пізніше супутникові знімки підтвердили результативність ударів ГУР по аеродромах «Кача» та поблизу Сімферополя.

Окрім того, дрони Сил безпілотних систем 13 листопада уразили базу зберігання та обслуговування російських розвідувально-ударних безпілотників «Орион» на кримському аеродромі «Кіровське».

Супутники зафіксували обгорілу ділянку поруч з ангарами та знищене майно операторів.

Супутникові знімки наслідків удару по аеродрому Кіровське. 17 листопада 2025 року. Джерело: Dnipro Osint

БПЛА «Орион» має розмах крил близько 16 метрів, довжину приблизно 8 метрів, максимальну злітну масу близько 1,2 тонни та корисне навантаження до 200 кг.

Дрон «Орион». Фото з відкритих джерел.

Дальність польоту літального апарата сягає 1 000–1 500 км, тривалість польоту — до 24 годин, а висота — до 7 км. Безпілотник може застосовувати різні типи боєприпасів на чотирьох точках зовнішньої підвіски.

Ці БПЛА окупанти використовують для моніторингу прибережної зони кримського півострова, а також для виявлення і знищення українських морських дронів, які регулярно здійснюють рейди на об’єкти в Криму та на Кубані.

Ка-27

Дрони «Примар» у листопаді на півострові також уразили російський корабельний багатоцільовий гелікоптер Ка-27.

Атака на російський морський гелікоптер Ка-27 у тимчасово окупованому Криму. Листопад 2025. Джерело: ГУР МО України

У ГУР повідомили, що цей гелікоптер ворог застосовував для патрулювання та протичовнових завдань. Це перше задокументоване ураження цієї моделі літального апарата.

Ударний безпілотник ГУР 4 грудня також уразив російський винищувач МиГ-29 на аеродромі «Кача», коли той перебував на стоянці.

Наступного дня стало відомо про ураження дроном і російського бомбардувальника Су-24 також у Криму.

Центр космічного зв’язку

40 командно-вимірювальний комплекс, 2016 рік.

У ніч на 10 вересня реактивні дрони уразили будівлі штабу та пункту зв’язку на території 40 командно-вимірювального комплексу (в/ч 81415), після чого розвідувалньий безпілотник фіксував результати ударів.

На оприлюднених кадрах показано два удари, а також безуспішну роботу російського ЗРПК «Панцирь-С1», який прикривав повітряний простір над стратегічним об’єктом.

Це був вже другий удар по кримському Центру космічного зв’язку, оскільки наприкінці серпня ударні дрони спецпідрозділу «Примари» уразили радіотелескоп РТ-70 та декілька радарів «Утес-Т».

Радіотелескоп РТ-70 на території нинішнього 40 командно-вимірювального комплексу, 2016 рік.

Розміщений в кількох десятках кілометрів від Євпаторії Центр збудували ще за часів СРСР. Після російської окупації він увійшов до структури військ повітряно-космічної оборони агресора. На нього покладено задачі управління орбітальним угрупуванням космічних апаратів та контроль космічного простору.

Окрім вищезазначених об’єктів і техніки, українські дрони атакували російський десантний швидкісний катер БК-16 і рейдовий буксир БУК-2190.

[Маневруючи від «Панциря»: дрони ГУР уразили три ворожі РЛС у Криму

Енергетика і нафтобази

У Генштабі Збройних Сил України метою ударів по промислових і енергетичних об’єктах називають зниження воєнно-економічного потенціалу країни-агресора.

Зокрема, у Джанкойському районі тимчасово окупованого Криму 8 вересня після атаки БпЛА відбулося масштабне відключення електроенергії. Тоді без світла залишилися понад 40 населених пунктів.

Солоне Озеро. Джерело: Google Maps

За словами місцевих жителів, дрони вдарили по електропідстанції поблизу залізничної колії в районі Солоного озера.

Безпілотники українських Сил оборони 6 жовтня завдали удару по нафтобазі у східній частині Феодосії. Йдеться про АТ «Морський нафтовий термінал» — один з найбільших у Криму за обсягами перевалки нафтопродуктів. На території об’єкта спалахнула масштабна пожежа.

Обсяг резервуарних ємностей терміналу до початку ударів становив 250 тисяч кубічних метрів. Він активно використовується для забезпечення російської окупаційної армії.

Масштабна пожежа на нафтобазі в Феодосії. 13 жовтня 2025 року. Джерело: Николаевский Ванёк

Повторна атака на нафтотермінал відбулася 13 жовтня, яка також супроводжувалася сильною пожежею.

Аналіз супутникових знімків підтвердив повністю знищення 11 резервуарів, ще частина отримала значні пошкодження під час минулих атак.

Супутниковий знімок пошкоджень на нафтовому терміналі у Феодосії. Фото: Радіо Свобода

Водночас 7 резервуарів залишалися неушкодженими з загальної кількості 43 резервуарів на території нафтотерміналу.

Удари продовжилися і по енергетичній інфраструктурі загарбників. У ніч із 12 на 13 жовтня безпілотники Служби безпеки України та Сил спеціальних операцій уразили електричні підстанції «Сімферополь» і «Кафа».

Мапа уражень російських енергетичних об'єктів в Криму. 13/10/2025. фото: Dnipro Osint

«Кафа» 220 кВ входять до так званого енергомосту, який з’єднує Краснодарський край РФ із тимчасово окупованим Кримом через Керченську протоку.

Також внаслідок атаки дронів 17 жовтня на півострові були пошкоджені кілька електропідстанцій. Частина населених пунктів залишилася без світла. Окупанти запровадили графіки відключення.

Тоді ж Сили спеціальних операцій уразили дронами FP-2 нафтобазу в населеному пункті Гвардійське та нафтобазу Росрезерву «Гвардійська», що в населеному пункті Кар’єрне.

Нафтобаза у Гвардійському належить ТОВ «Кедр», яке володіє найбільшою на тимчасово окупованому півострові мережею АЗС ATAN. Пожежа на об’єкті тривала понад чотири доби – вигоріло щонайменше п’ять великих резервуарів із паливом.

Вранці 29 жовтня нафтобазу повторно атакували, після чого там розпочалася пожежа, чорний дим від якої було видно за кілька кілометрів. Тоді ж під українську атаку потрапила нафтобаза в тимчасово окупованому Сімферополі.

Напередодні на територію об’єкта активно заїжджали та виїжджали військові бензовози. Ця нафтобаза активно використовується для забезпечення російської окупаційної армії.

Генеральний штаб ЗСУ вдень 6 листопада повідомив про ще один удар по нафтобазі у Гвардійському та двох базах паливно-мастильних матеріалів (ППМ) в Сімферополі.

У мережі з’явилася інформація, що після другої години ночі спалахнула пожежа на нафтобазі «Крымнефтесбыт», що розташована в селищі Бітумне поблизу Сімферополя.

Наступного ранку Сили спеціальних операцій повідомили, що у ніч на 6 листопада дронами FP-2 уразили нафтобазу «Гвардійська», знищивши резервуар РВС-400, який у момент удару був заповнений.

Водночас безпілотники уразили два потяги з цистернами на зливо-наливній естакаді. Вони були завантажені нафтопродуктами.

Військові також підтвердили влучання по нафтобазі в селищі Бітумне.

Такими вітчизняними дронами ССО у ніч на 10 листопада вдарили по нафтобазі біля села Кар’єрне, яка є важливим елементом паливно-логістичної системи окупаційної влади в Криму.

Нафтовий термінал у Феодосії. Листопад 2025. Джерело: «Крымский ветер»

Наступної ночі безпілотники знову атакували АТ «Морской нефтяной терминал», розташований у Феодосії. У Генштабі повідомляли про влучання в резервуари на території об’єкта.

Окрім того, у тимчасово окупованому Криму пошкодження отримала Сакська ТЕЦ.

Сакська ТЕЦ в тимчасово окупованому Криму. Фото: РосЗМІ

На опублікованому супутниковому знімку видно суттєві пошкодження частини головної будівлі на території енергетичного об’єкта.

Ударні дрони у ніч з 21 на 22 листопада уразили 220-кіловольтну магістральну підстанцію «Красноперекопськ».

Вона є одним із ключових енергетичних вузлів системи електропостачання окупованого Криму і відіграє важливу роль у розподілі та прийомі енергії.

Підсумки

Осіння кампанія 2025 року регулярних ударів безпілотниками у тимчасово окупованому Криму засвідчує системний і комплексний характер дій Сил оборони України на цьому напрямку.

Запуск українського дрона FP-2. Вересень 2025. Джерело: група "Кіберборошно"

Ураження радіолокаційних станцій, засобів ППО, авіації, пунктів управління, енергетичних об’єктів і нафтобаз послідовно підриває здатність російських окупаційних військ контролювати повітряний простір, забезпечувати власні угруповання пальним.

Виведення з ладу ЗРК і РЛС створює вразливі зони над півостровом, відкриваючи шлях для подальших ударів і підвищуючи їхню ефективність. У сукупності ці дії демонструють, що Крим дедалі більше перетворюється з тилової бази окупантів на зону постійного ризику, де військова інфраструктура противника зазнає планомірного виснаження.

ПІДТРИМАЙ РОБОТУ РЕДАКЦІЇ "МІЛІТАРНОГО"

Приватбанк ( Банківська карта )
5169 3351 0164 7408
Рахунок в UAH (IBAN)
UA043052990000026007015028783
ETH
0x6db6D0E7acCa3a5b5b09c461Ae480DF9A928d0a2
BTC
bc1qv58uev602j2twgxdtyv4z0mvly44ezq788kwsd
USDT
TMKUjnNbCN4Bv6Vvtyh7e3mnyz5QB9nu6V
Статті
Популярні
Button Text