Скільки треба FPV-дронів для підрозділу? Що треба пам’ятати пілотам? Як навчають операторів FPV-дронів? Чим вони, власне, відрізняються від класичних “мавіків”?

Порадами ділиться молодший сержант Роман Яковлев на псев­до “Якір” із взводу безпілотних авіаційних комплексів (БпАК) у 120 бСТрО.

“Сильні сторони” FPV-дронів

FPV-дрон – універсальна річ, оскільки його можна відносно легко переобладнати для вико­нання різних завдань: скид боєприпасів на ворожі цілі чи застосовувати як дрон-камі­кадзе.

FPV-дрони дещо дешевші, ніж розповсюдже­ніші зараз квадрокоптери типу Mavic, тому їх не так «боляче» втрачати як дорожчі дрони.

Окрім цього, використовуючи підсилювачі потужності або потужніші передавачі, мож­на здійснювати польоти на більшу відстань, а значить — бачити далі.

На відміну від «мавіків», FPV-дрони, що об­ладнані спеціальними передавачами, здатні літати в умовах, коли сигнал глушиться во­рожим РЕБ (у FPV зазвичай немає GPS-моду­ля та функції автопілота — Авт.)

За допомогою FPV-дрона швидку та якісну розвідку не проведеш без відповід­ного програмного забезпечення та спеціа­лізованої камери. «Мавіки» ж використо­вують як розвідників малої та середньої дистанції за рахунок хорошої оптики.

Піхотинцям аеророзвідка допомагає ба­чити ситуацію тут і зараз, на декілька кіло­метрів, що дає змогу оперативно реагувати, здійснювати маневри, виходячи з конкрет­них обставин. Зі слів Романа, зараз піхотна гру­па повинна мати хоча б один Mavic 3 та DJI Mini 2.

Дрони можуть нести заряди різних типів та різної ваги, залітати в комірки та вікна ворожого авто. В умілих руках дрони — це ювелірний інструмент для знищення воро­жих цілей.

Скільки треба дронів

У складі взводу БпАК повинно бути відді­лення, що здатне проводити розвідку на да­лекі дистанції за допомогою апаратів літако­вого типу, яких у них має бути хоча б два.

Також у такому взводі мають працювати відділення, що «літають» на середні та малі дистанції з квадрокоптерами. У них повин­но бути хоча б чотири «мавіки» та додатко­во — два Mavic 3 Thermal, обладнані теплові­зійними камерами.

Окремо у складі взводу БпАК має функ­ціонувати відділення безпілотних ударних апаратів, тобто машин дистанційного міну­вання, FPV-дрони-камікадзе, дрони з систе­мами скиду боєприпасів, навідні дрони-ка­мікадзе. І чим таких апаратів у відділенні більше, тим краще. Тим менше окупанта залишиться на українській землі.

Як вчать пілотів

Навчання проходить по-різному: онлайн, офлайн у школах від громадських організацій. Також я окремо відправляю хлопців в 190-й навчальний центр.

Навчати особовий склад важко, адже біль­шість шкіл — це громадські організації, а стро­йовій треба документи і офіційні листи. Це дуже важка, тривала та марудна бюрокра­тична робота.

Але перш ніж почати «літати», потурбуйся про укриття або окоп на випадок, якщо ворог виявить ваші позиції і почне «крити» мінами, та про шляхи відходу на випадок небезпеки.

Поради пілотам:

• перед вильотом перевіряйте все та дублюйте кожну річ (шнури, планшети і т.д.);
• вивчайте карту висот та місцевість;
• намагайтеся обрати для роботи найбезпечніше місце;
• вивчіть як працює РЕР, РЕБ та спуфінг (перехоплення керування дроном — Авт.);
• літайте в режимі АТТІ/АСА.

Вибір місця та маскування — це основа для роботи. Ви повинні підбирати місце так, щоб успішно та якісно виконати поставлені завдання і зберегти життя та здоров’я особо­вого складу.

Варто також враховувати, що будь-яка тех­ніка працює по-різному в залежності від пори року. Взимку акумулятори швидко розряд­жаються, є небезпека обледеніння лопатей. Влітку ж є проблема перегрівання моторів та плати в цілому.

“Від бійця до бійця” — спільний інформаційний проєкт Українського ветеранського фонду, Сил територіальної оборони ЗСУ та “Мілітарного“.