З початку 2020 року знову активізувались розмови про необхідність реформи Служби безпеки України, а саме про ухвалення вже у березні цього року абсолютно нового закону, який би регламентував діяльність української спецслужби.

Тут слід зазначити, що розуміння діяльності СБУ і навіщо взагалі потрібна ця структура, та чим вона має займатися, як визначити її ефективність, знадиться на досить примітивному рівні не тільки серед пересічних українців, але і серед більшості високопосадовців.

У розумінні обивателів, СБУ є якоюсь «елітною ментовкою», або розвідкою, або антикорупційно-каральним органом для високопосадовців.Нічого з наведеного не відповідає дійсності. Питання ж, чим має займатись СБУ як контррозвідка, потребують розмови в окремій статті.

Зазначимо лише, що реформування СБУ, як і будь-якого державного органу складається із двох головних частин: однієї на законодавчому рівні,іншої на рівні внутрішніх розпорядчих документів, алгоритмів і процедур, які вже давно можна було б змінити, не чекаючи якихось рішень від Верховної Ради. І якщо суттєвий прорив в ефективності роботи СБУ потребує і змін до профільного закону, і до кримінального, кримінального-процесуального законодавства, то на рівні внутрішньої організації позитивних змін можна досягти завдяки рішенням керівництва Служби.

У короткому огляді нижче, спробуємо визначити, що не так із діяльністю СБУ, і як її міг би змінити Голова Служби Іван Баканов, так само як і його попередник Василь Грицак, так само як і всі їх попередники, не чекаючи рішень парламенту, і орієнтуючись на «стандарти НАТО».

Основними напрямками реформування мають стати зміна підходів в оцінюванні діяльності, організаційно-штатні зміни, зміни в матеріально-технічному забезпеченні, зміни в навчанні та підготовці співробітників. Тобто такі речі, які не потребують законодавчого врегулювання. Відповідь на питання, чому це досі не зроблено, як не дивно, лежить у політичній площині. Так само, як свого часу роздати всім патрульним бодіками, або здійснювати автоматичну фіксацію перевищення швидкості тощо – одна маленька зміна в процедурах тягне за собою цілу купу змін на рівні країни, і зустрічає шалений спротив серед зацікавлених осіб.

У плані оцінювання ефективності, слід якнайшвидше здійснити скасування практики оцінки роботи за кількісними показниками – скільки затримано шпигунів, терористів, хакерів, вилучено зброї, гранат, наркотиків,бурштину та золота…. Така гонитва за показниками, або встановлення«плану» з виявлення та розкриття, певно має на меті продемонструвати громадськості та Президенту з Верховною Радою власну «потрібність» та«високоефективність». Хоча, для справи національної безпеки, чим менше згадується діяльність СБУ та її співробітників у новинах, тим краще.

Іншою нагальною необхідністю є скасування практики«профілактичної діяльності». На відміну від часів СРСР, в Україні вона немає законодавчого обґрунтування і не тягне за собою жодних правових наслідків, а отже є просто безцільною.

В плані організації внутрішньої структури, доцільним є ліквідація Колегії при Голові Служби. Замість дорадчого органу, колегія, яка формується з відставних генералів, перетворилась на орган колективної безвідповідальності, рішеннями якого освячуються багаточисельні і настільки ж беззмістовні керівні документи. Так само має відбутися і ліквідація інспекції, як окремого органу, звільнення співробітників, які закінчили навчальні заклади КДБ, або проходили службу в КДБ, ФСБ, ПВФСБ, звільнення (не зважаючи на посади та звання) співробітників, які мають календарну вислугу більше 25 років. Іншим важливим напрямком є поступове скорочення та ліквідація міський, районних відділів, в першу чергу в обласних центрах. Наразі СБУ має трирівневу структуру – Центральний апарат – обласні управління – міські та районні відділи. Позбавлення СБУ підслідності у справах про корупцію та економічну злочинність, робить таку сильно розгалужену структуру неефективною. Водночас, на її утримання виділяються значні кошти із досить обмеженого бюджету спецслужби. Аналогічно необхідна демілітаризація окремих підрозділів – кадрового забезпечення, фінансового забезпечення, прес-служби, господарчого забезпечення, режимно-секретного (частково), охорони державної таємниці, інформаційно-аналітичного департаменту. Скасування цілого ряду внутрішніх нормативних актів, які базуються на неадекватній сучасному моменту практиці часів КДБ, використання нормативної бази МО, МВС, КМУ. Власні нормативні акти – лише з питань оперативної діяльності,або пов’язаних із специфікою роботи.

Зміни в навчанні та підготовці співробітників. Багаторічний досвід демонструє, що поповнення оперативних кадрів контррозвідки шляхом набору 17 юнаків та дівчат у закритий військовий навчальний заклад не є найкращим варіантом з багатьох причин – як з рівня знань, практичного досвіду, так і банальної соціалізації. За свідченнями багатьох оперативників, «людину після академії треба ще мінімум рік приводити до тями». Припинення набору до НА СБУ та ІПЮК СБУ на 5-річне навчання,створення натомість короткострокових (3-7 діб) регулярних (раз квартал –раз півроку) курсів з підвищення кваліфікації за конкретними темами,напрямками, спеціалізацією.

Досі у складі військово-медичного управління СБУ існує мережа відомчих санаторно-курортних закладів, які багато в чому являють собою «валізу без ручки». Ліквідація та приватизація цієї мережі, дозволить перенаправити заощаджені кошти на посилення матеріально-технічної бази шпиталю СБУ ум.Києві та поліклінік СБУ в облцентрах.

Одним із ключових напрямків реформування, на якому наголошують усі консультанти із партнерських спецслужб країн НАТО, (і який тісно пов’язаний із досі існуючою плановою схемою роботи СБУ) є перехід від лінійної схеми на системну роботу за конкретними «кейсами», що потребує реформування внутрішньої структури оперативних підрозділів. При цьому, очевидно необхідним є створення у складі СБУ власної повноцінної експертної служби, збільшення кількості експертів, експертів-криміналістів на місцях, запровадження замість слідчих посад детективів, їх введення до складу оперативних підрозділів.

Діючий офіцер СБУ спеціально для MIL.IN.UA