Удари по ОПК та санкції зірвали плани Росії з виробництва «Искандер-М»

Українські ракетні та дронові удари по підприємствах російського ОПК та санкції західних країн призвели до невиконання планів виробництва балістичних ракет «Искандер-М» у 2024–2025 роках.

Про це повідомляє «Мілітарний» у спеціальному матеріалі «Українські удари та російські «Искандер-М»: що показує статистика застосування».

Згідно з інформацією із закупівельних документів, які опинилися в розпорядженні «Мілітарного», коломенське «Конструкторское бюро машиностроения» — виробник балістичних ракет 9М723 «Искандер-М» та аеробалістичних Х-47М2 «Кинжал» — отримало на 2024–2025 роки замовлення на виробництво 1202 балістичних ракет: 589 ракет «Искандер-М» на 2024 рік та ще 643 ракети на 2025 рік.

Водночас, згідно з звітами Командування Повітряних Сил України та регіональних командувань у 2024 році Росія застосувала 302 балістичні ракети, а у 2025 році цей показник зріс до 511 ракет — сумарно 813 балістичних ракет всіх типів: «Искандер-М», ракет комплексів С-300/С-400 та північнокорейських KN-23/24.  За перші чотири місяці 2026 року кількість застосованої балістики сягнула уже 291 ракети.

Враховуючи, що впродовж 2024 року приблизно третину всіх пусків становили саме ракети серії KN, обсяг застосованих ракет значно менший за обсяги замовлення одних лише «Искандер-М» впродовж 2024–2025 років.

За інформацією ГУР, з липня 2025 року і станом на середину квітня 2026 року Росія мала приблизно сталий рівень запасів на рівні 200–250 балістичних ракет «Искандер-М» (липень, грудень, квітень), що виключає гіпотезу направлення значної частини виробництва в резерв.

Окрім того, дослідження уламків ракет, використаних під час масованих атак, показує, що зазвичай значна частина боєприпасів вироблена незадовго до самого удару. Це може вказувати на невиконання виробничих планів, імовірно, через постійний тиск санкцій та українських атак.

Детальний аналіз статистики застосування балістичних ракет, попри те, що фактичний рівень застосувань є нижчим за обсяги замовлень, показує стійке зростання інтенсивності російських ударів.

Зіставлення графіку застосувань з відомими дроновими та ракетними ударами по російських підприємствах, які входять до ланцюжка постачання балістичних ракет, показує, що навіть послідовні успішні дронові атаки не призводили до різкого зниження інтенсивності застосування балістичних ракет.

Однак не можна стверджувати і те, що атаки БпЛА не завдали жодної шкоди, оскільки графік застосування балістичних ракет уже відображає ситуацію в умовах постійного тиску дронових атак. Без них темпи виробництва могли бути ще більшими.

Найпомітніше відхилення від загальної тенденції видно у березні та квітні 2026 року, коли після успішних ракетних ударів по критично важливих підприємствах із ланцюжка виробництва ракет «Искандер-М» застосування балістики різко знизилося.

З огляду на це, ключовим для зниження російського ракетного потенціалу є продовження постійного дронового тиску на підприємства ОПК із розширенням української ракетної програми не лише для ураження, а й для надійного виведення з ладу критично важливих виробництв.