Збройні Сили України у боях з росіянами активно застосовують польські гранатомети RGP-40.

Перша партіях цих гранатометів надійшла до України у лютому 2022 року.

RGP-40 є індивідуальною зброєю для стрільби одиночними пострілами на відстані від 30 до 400 метрів. Застосовуються боєприпаси 40×46мм NATO.

Початкова швидкість гранати становить 76-82 м/с, проте можуть використовуватися гранати, що розробляються в т.ч. німецькою компанією Rheinmetall зі швидкістю 125 м/с, що дозволить збільшити дальність стрілянини до 750-800 метрів.

Створення гранатомета RGP-40 стало спробою побудувати зброю, яка виступає як зручна, кишенькова артилерія.

Армія Польщі завжди була зацікавлена ​​в особистій зброї, яка б забезпечувала інтенсивну вогневу підтримку з використанням осколкових боєприпасів, а також спеціальних боєприпасів (димових, освітлювальних, нелетальних) на близьких дистанціях.

Ця конструкція повинна мати малу вагу та розміри, щоб носити як додаткове озброєння солдата.

У 1980-ті роки в Інституті точної механіки у Варшаві розроблялися самозарядний Hel/Pallad S (вага 4,4 кг, з трубчастим магазином) та автоматичний гранатомет Pallad M/GA-1000 (вага 8,7 кг, з коробчастим магазином).

Але тоді військові не виявили до них жодного інтересу.

Напівавтоматичний револьверний гранатомет RGP-40 був розроблений за цільовим проєктом у 2007 році.

Зброя під боєприпаси 40x46SR NATO була створена у співпраці конструкторів Військової технічної академії (Wojskowej Akademii Technicznej – WAT) та Науково-дослідного центру механічного обладнання (Ośrodka Badawczo-Rozwojowego Sprzętu Mechan).

Модель було виготовлено у вересні 2008 року. У вересні 2009 року з’явилися два прототипи RGP-40.

У порівнянні з моделлю вони мають зменшену до 6,5 кг вагу – сталеві елементи замінені на алюмінієві. Поліпшено внутрішні механізми, у т.ч. газова система, видалені всі гострі краї.

Додано нумерацію барабанних осередків, а також було введено обмежувач руху барабана.

У червні 2010 року випущено дослідну партію з двох RGP-40 з комплектуючими, а також розроблено та затверджено документацію з виробництва.

Візуальні відмінності між прототипами та дослідними зразками були незначними. Найбільш важливим є введення задньої частини корпусу та ствола з титанового сплаву.

Вага гранатомета становила 6,1 кг.