Після повалення правління Муамара Кадафі у Лівії в 2011 році, який правив країною 42 роки починаючи з 1969 року, країною керував Загальний Національний Конгрес.

В наслідок політичної кризи, що поглинув країну у 2013 році та ускладнився на початку 2014 у Лівії розгорівся громадянський конфлікт. В наслідок якого ООН наклала ембарго на продаж та поставку зброї до цієї країни.

Через два роки – у березні 2016 року з поміж багатьох місцевих сил, а також військових сил народів туарегів та тубу основні сили та владу на території понад 6 мільйонної країни зберегли та розширювали сили підконтрольні Палаті представників Лівії та Загального Національного конгресу.

Так у 2017 році ці дві основні сили у Лівії розширили свій вплив за рахунок взяття під контроль територій, що раніше тримали за собою місцеві сили. Як наприклад значну площу на півдні країни, де ще рік тому був контроль сил народу тугу тепер під егідою Палати представників та їх союзників з бригади “Зінтан” з цетром у Тоброку.

Також на території Лівії майже не залишилось значної території, яка підконтрольна “Ісламській Державі” і наразі за ними залишається ще певні райони у Бенгазі, де все ще точаться бої

Загальний Національний конгрес також збільшив свій вплив за рахунок зайняття територій, що раніше контролювали місцеві сили та відбиття у ІДІЛ міста Сірт та довколишніх районів.

У столиці Лівії, що зараз знаходиться під контролем Національного конгресу, наразі продовжується погіршуватись ситуація і з початку березня до протидії у місті залучили танки.