У 2012 році в якості стартових майданчиків для запусків космічних ракет-носіїв було задіяно 14 космодромів:

Космодром Байконур (Казахстан, оренда Росією) – 21 пуск;

Космодром на мисі Канаверал (США) – 10 пусків;

Космодром Куру (Французька Гвіана) – 10 пусків;

Космодром Січан (Китай) – 9 пусків;

Космодром Тайюань (Китай) – 5 пусків;

Космодром Цзюцюань (Китай) – 5 пусків;

Космодром Плесецьк (Росія) – 3 пуски;

Тихий океан (стартова платформа Odyssey) – 3 пуски;

Космодром Шріхарікота (Індія) – 2 пуски;

Космодром Танегасіма (Японія) – 2 пуски;

База ВПС США “Ванденберг” (США) – 2 пуски;

Космодром сохей (КНДР) – 2 пуски;

Космодром Семнан (Іран) – 1 пуск;

Атолл Кваджлейн (США) – 1 пуск.

Як і раніше світовим лідером за кількістю пусків залишається орендований Росією космодром Байконур в Казахстані – 21 пуск. Однак, в останні роки його «внесок» в пускову діяльність знижується. Так в 2010 році на його частку припадало 32,43% усіх пусків у світі, в 2011 році – 28,57%, у 2012 році – 27,63%.

Але все одно це в два рази більше, ніж «найближчі переслідувачі», космодроми Канаверал (США), Січан (Китай) і Куру (Французька Гвіана). До речі, пускова активність на південноамериканському космодромі рік від року неухильно зростає. Це пов’язано з тим, що консорціум Arianespace тепер має в своєму розпорядженні повну лінійку носіїв: важкого Ariane-5, середнього – «Союз-СТ», легкого – Vega. Безсумнівно це призведе до зростання замовлень на пускові послуги і, отже, до зростання завантаженості космодрому Куру.