Популярні
Дніпро стало шостим містом, куди приїхала Країна інженерів — це серія подій, які організувала українська платформа з працевлаштування та рекрутингова платформа Lobby X. Подію у Дніпрі відвідало 110 учасників, 16 команд презентували оборонні розробки. До цього Країна інженерів була в Ужгороді, Тернополі, Рівному, Вінниці, Одесі. Попереду ще Полтава та онлайн зустріч, щоб долучити і військових, які не мали змоги доїхати на зустрічі у містах.Головні партнери – стали Технологічні сили України (ТСУ) та Міністерство оборони України. Загальна кількість реєстрацій на заходи у всіх містах 1700 і за словами Дар’ї Ульман, керівниці маркетингу і комунікацій Lobby X, Країна інженерів — це найбільш якісна вибірка фахівців України. Крім того, серед тих, хто пітчить ідеї оберуть найкращі оборонні рішення і підтримають фінансово. Також одне із завдань Країни інженерів шукати кадри у регіонах та посилити оборонні підприємства. «Мілітарний» відвідав подію у Дніпрі і розповідає як це було.
Країну інженерів у кожному місті, у Дніпрі також, розпочинають із виступів тих, хто вже працює в оборонній галузі та має реальний досвід у бойових діях. Фахівці презентують власні рішення, які вже реалізували та застосовують у війську . Одним із таких спікерів у Дніпрі — Іван. Тема його виступу — це PPL (ліцензія приватного пілота) у військовий час, що саме сьогодні робить General Aviation (авіація загального призначення) для сучасної війни. Пілоти нікуди не поділися, вони просто змінили цивільний літак на інші можливості.
«Тандем пілотів та інженерів дає змогу досягти великих результатів. Те, що літає на 2 тисячі кілометрів, те що літає на висоті 15 тисяч футів, те що може летіти дуже низько і маневрувати — це завдяки спільній і сильній роботі інженерів та пілотів», — каже Іван.
Пітчинг ідей — це друга частина Країни інженерів. Тут ті, хто має розробки чи вже працюючі рішення може їх представити на загал для учасників та для журі. Оцінюють напрацювання представники оборонних компаній, які входят до Технологічних сил України та ті спікери, які мали виступи на початку події. Всього у всіх містах Країни інженерів було понад 60 пітчерів. У Дніпрі пропозиції були від 16 команд.
Ігор — головний виконавчий директор компанії «Зефір Aerospace», один із пітчерів. Розробка компанії — БПЛА літакового типу для тренувань пілотів. Ідея створити такий дрон виникла після того, як до Ігоря звернулись навчальний заклад та навчальний центр, де навчають пілотів. Проблема в тому, що є брак надійних, але бюджетних бортів для навчання пілотів, а ще більшою проблемою є брак мішеней для тренування пілотів дронів-перехоплювачів.
«Ми задумали зробити таку платформу, яка є одночасно легкою, надійною недорогою. Зараз проводимо фінальні випробування, нам треба зробити ще кілька циклів замірів на випробуваннях, внести зміни і ми готові починати виробництво. Цей БПЛА робився як навчальний борт, але завдяки його високій аеродинамічній ефективності він може працювати і як розвідник», — каже Ігор Петровський.
«Ірландець» — заступник командира 59 бригади по безпілотним системам. Розповідає, що з початку повномасштабного вторгнення всі його посади були пов’язані з БПЛА. Пригадує, у 2023 році, проблема полягала в тому, що антени для безпілотників були або занадто дорогі, або застарілі. Так з’явилась власна розробка, яка коштувала менше.
«Перший варіант був для себе. А далі до нас почали приходити із сусідніх підрозділів і запитувати, чому в нас летить, а них — ні. Врешті ми дотягнули це до продукту та готові ділитися з іншими», — каже «Ірландець».
На думку військового, дуже важливо ділитися розробками із колегами. Говорячи про Сухопутні війська, уточнює «Ірландець», біль у всіх однаковий. І якщо хтось вирішив якусь проблему, цим рішенням треба ділитися для того, щоб не просідати в загальній результативності на полі бою. Зараз вдалося зменшити втрату дронів на 30-40%. Такі результати — це комплексний підхід, пояснює «Ірландець», який залежить від якісного обладнання, його налаштування та навченості пілота.
За результатами заходів у п’яти містах, де вже встигла побувати «Країна інженерів», журі відібрали 11 команд. Ця кількість імовірно зросте, адже досі немає результатів пітчингу у Дніпрі, Полтаві та онлайн. Оцінка журі складається із трьох ключових параметрів, пояснює Олег, представник Технологічних сил України.
«Ми вже побачили понад 40 команд, які пітчили свої ідеї. Для нас важливі інноваційність: чи є новизна у цьому рішенні чи хтось вже таке зробив. Далі — наукова глибина: чи це людина як конструктор зібрала, чи вона застосувала серйозне інтелектуальне навантаження. Чи були реальні випробування проєкту. Проєкти на рівні ідеї теж підходять, адже ми можемо дати ці виробничі потужності для тестування або масштабування проєкту. Але важлива складова — розуміння, що даний виріб/прототип працює. І третє — співпадіння продукту з потребами ринку: чи це можливо виробляти, чи коштуватиме адекватних грошей, чи ним зручно користуватися на війні — це найголовніше!», — каже Олег.
100 тисяч доларів — це видимий призовий фонд, пояснює Дар’я Ульман, керівниця маркетингу і комунікацій Lobby X. Крім того, розробниками пропонують виробничі потужності, дофінансування, допомогу, супровід, юридичну підтримку, експертизу інших інженерів.
«Якщо це дійсно дієвий засіб, яким можна посилити Україну, то ми тільки за і готові виділяти на це кошти і сили. Є зацікавлена сторона в тому, щоб виграти цю війну і є люди, які можуть це зробити. Ці люди — точно цільова цієї події», — каже Дар’я Ульман.
Головним партнером Країни інженерів стали Технологічні сили України — це об’єднання виробників оборонної галузі. Один із представників такого оборонного підприємства Олег, у своїй компанії він директор з корпоративних венчурних інвестицій. Країна інженерів, каже, для нього підсвітила виклики, які треба вирішити. Адже Країна інженерів підтвердила гіпетозезу, що фахівці в Україні є. Тепер цих фахівців необхідно зібрати та організувати їхню роботу в рамках більшої екосистеми, бо сучасну якісну актуальну зброю складно розробляти у себе на кухні чи в гаражі.
«Ми розуміли, що інженери будуть, адже є університети, підприємства, команди. Та на нашу думку, ці локальні команди, своїми розробками допомагають дуже точково. Якщо рішення мають наукову новизну чи унікальний product-market fit, ми готові це масштабувати. Ось тут і з’являється управлінський челендж — як організувати цей процес (мова про логістику vs віддалену роботу у військовому R&D). Ми готові це масштабувати. Щоб зробити новий тип літачка треба мати екосистему і це інсайт для нас, що ось ми знайшли людей в регіонах, але тепер треба їх єднати та посилювати», — говорить Олег.
Кількість компаній, які займаються виробництвом оборонних технологій та озброєння в Україні з початком повномасштабної війни швидко зростає, говорить Владислав Грезєв, засновник і керівник рекрутингової платформи Lobby X, ініціатор серії подій Країна інженерів. Зараз, каже Владислав, щотижня до Lobby X звертається п’ять нових виробників, які шукають фахівців. Таку тенденцію відслідковують протягом півроку.
«Зараз є більше 1300 таких оборонних компаній, i кількість інженерів, які мають забезпечити R&D, конструкторські бюро цих компаній і виробничі потужності цих компаній виросла. А є компанії, які масштабуються, де 5-6 тисяч співробітників, особливо вузькоспеціалізовані спеціалісти. Зараз дуже часто керівники напрямів R&D розробок — це люди, які за останні три з половиною роки отримали кваліфікацію на своєму досвіді», — каже Владислав Грезєв.
Щоб закрити одну інженерську вакансію треба від 2 тижнів до 2,5 місяців. Якщо це суперекзотичні вакансії, то треба від 3 до 6 місяців. Але тут йдеться про спеціалістів, яких на всю Україну може бути до 100 людей.
«Щоб залучати людей компаніям необхідно ставати публічними, розповідати про себе, пояснювати, що можна отримати в оборонній галузі та як розвиватися», — додає Владислав Грезєв.
Робота в оборонній галузі — це тренд на роки, говорить Олег, представник ТСУ. Україна буде виробляти багато зброї і країна буде на цьому заробляти.
«Я думаю, що робота в оборонці — це хороша кар’єрна можливість. Навіть якщо ми не зможемо стати великим глобальним гравцем, після досвіду в українських defense tech, знайти роботу у світовій оборонній індустрії буде дуже просто», — каже Олег.
Щодо зарплат, розповідає Владислав Грезєв, то йдеться про суми від 800 доларів, якщо це робітнича спеціальність, де не треба мати особливого інженерного фаху, де можна пройти підготовку у 2 тижні і почати працювати. І до 20 тисяч доларів отримують керівник виробництва.
На завершення події — нетворкінг. Це обов’язкова частина, бо так фахівці знайомляться між собою та з представниками компаній. За словами Владислава Грезєва, результати Країни інженерів вже показали, що такий формат точно треба продовжувати. Тому такі заходи будуть ще, а також планують й інші формати. Зокрема є ідея зробити зустрічі для вузькопрофільних спеціалістів. Слідкуйте за новинами в соцмережах Lobby X, так як збільшувати кількість місць, щоб залучати і єднати ще більше фахівців разом.
Підтримати нас можна через:
Приват: 5169 3351 0164 7408 PayPal - [email protected] Стати нашим патроном за лінком ⬇
Підпишіться на розсилку наших новин
або на наш Телеграм-канал
Дякуємо!
ви підписалися на розсилку наших новин
