Цікава ситуація склалася навколо СБУ. Довгий час спецслужба перебувала без керівника (з грудня 2006 р. по березень 2009-го Валентин Наливайченко виконував обов’язки голови), причому ВР весь цей час не підтримувала його кандидатуру на цю посаду, а коли призначення все ж таки відбулося, народні депутати всерйоз взялися за реформування СБУ: в парламенті зареєстровано відразу кілька законопроектів, присвячених цій темі. 

Прапор на горі 

Проект закону № 4099 «Про деякі невідкладні заходи, спрямовані на реформування Служби безпеки України», розроблений Олександром Омельченко (НУНС), спрямований на забезпечення демократичного нагляду над СБУ і її демілітаризації. У ст. 2 пропонується на період реформування накласти мораторій на виконання спецслужбою правоохоронних обов’язків, що стосуються досудового слідства, арешту і затримання людей, а бюджетні витрати на її утримання в 2009 р. скоротити наполовину. 

Законопроект № 4175 «Про внесення змін до деяких законів України щодо впорядкування повноважень Служби безпеки України відповідно до Конституції України» внесено Святославом Олійником (БЮТ) і Андрієм Портновим (БЮТ). Він передбачає зміни до КПК, законах «Про Службу безпеки України» та «Про боротьбу з корупцією» в частині повноважень СБУ. 

Автори звертають увагу на те, що спецслужба зосередила свою діяльність на реалізації не властивих їй повноважень, зокрема по боротьбі з корупцією, оргзлочинністю, контрабандою, економічними злочинами. Відбувається дублювання функцій інших правоохоронних органів, зокрема, прокуратури, ДПА, Держмитслужби, ГУ по боротьбі з оргзлочинністю та департаменту по боротьбі з економічною злочинністю МВС. При цьому залишаються без уваги безпосередні завдання, покладені на СБУ, зокрема забезпечення національної та державної безпеки України. 

У зв’язку з вищесказаного пропонується позбавити СБУ повноважень щодо попередження, виявлення, припинення та розкриття злочинів у сфері корупції та оргзлочинністі, контрабанди, економічних злочинів, а також щодо порушення і розслідування кримінальних справ, які не стосуються питань національної безпеки України. 

Законопроект № 4162 «Про внесення змін до закону України «Про Службу безпеки України» щодо забезпечення законності дій співробітників Служби безпеки України при виконанні ними службових обов’язків» внесений Святославом Олійником, Андрієм Портновим і Вадимом Коротюк (БЮТ). 

Пропонується доповнити ч. 1 ст. 5 закону «Про Службу безпеки України» абзацом наступного змісту: «При зверненні до громадянина працівник Служби безпеки України зобов’язаний назвати своє прізвище, звання та пред’явити на його вимогу службове посвідчення, крім випадків здійснення антитерористичних операцій, у тому числі звільнення заручників та затримання осіб, підозрюваних у скоєнні злочину. Співробітникам Служби безпеки України та її підрозділам заборонено використовувати спеціальні засоби, що приховують зовнішність (маски і ін), крім випадків здійснення антитерористичних операцій, у тому числі звільнення заручників та затримання осіб, підозрюваних у вчиненні злочину ». 

Необхідність таких змін, крім іншого, мотивується тим, що приховування зовнішності співробітниками СБУ призводить до вчинення ними протиправних дій і робить неможливим їх ідентифікацію, відповідно і оскарження їх дій і залучення до відповідальності. Крім того, вважають автори законопроекту, застосування масок і т. п. «суперечить елементарним нормам моралі та етики». 

При цьому однак замовчують, що документ певною мірою суперечить ст. 28 закону про СБУ – у ній не допускається розголошення факту належності співробітників до оперативним підрозділам спецслужби. 

Слід також відзначити, що в середині березня 2009 р. ВР прийняла постанову «Про деякі питання організації діяльності Служби безпеки України», в якому визнала за доцільне утворення Тимчасової спеціальної комісії ВР з питань реформування СБУ та її законодавчого забезпечення. Трохи пізніше був прийнятий за основу документ про створення такої структури «з метою забезпечення належного здійснення парламентського контролю та у зв’язку із ситуацією, яка склалася у діяльності Служби безпеки України внаслідок невиконання Конституції та законів України». 

Власне кажучи, занепокоєння народних обранців цілком зрозуміло. Достатньо зайти на сайт СБУ та переглянути новини, щоб переконатися, що вона займається питаннями, далекими від того, заради чого створювалася. Половина повідомлень присвячена героізаціі воїнів УПА та відкриття інформаційно-довідкових залів розсекречених документів у різних областях України, про «радощі» вступу до НАТО і т. д., а в решті розповідається про пійманих хабарників, наркодилерів та інших злочинців. 

Про розвідувально-підривну діяльность іноземних спецслужб та захист науково-технічного потенціалу країни СБУ мовчить. Чи то соромиться, чи то сказати з цього приводу нічого. Зате днями повідомила, що співробітники центру спецоперацій на горі Іліяс-Кая в урочищі Ласпі під Севастополем закріпили державний прапор площею 54 кв. м. А їхні колеги в Херсонській області такий же прапор підняли на висоту 100 м – на вишку місцевого телецентру. 

Звільняти українських моряків, яких періодично беруть у полон сомалійскіе пірати, – справа клопітка і ризикована. Ймовірно, підйом на скелю – заняття теж не безпечне, але ж цим могли б зайнятися і професійні скелелази. А співробітників, що пройшли спецподготовку, можна використовувати значно ефективніше, а найголовніше – за їх прямим призначенням. 

Фінанси: 0,5% розміру ВВП 

Окремо варто поговорити про законопроект «Про службу безпеки України», підготовленому народним депутатом від БЮТ Олександром Скібінецкім. На відміну від діючого закону, до нього введена нова ст. 4 (основні принципи діяльності СБУ), в якій декларуються верховенство права, законність, дотримання прав і свобод громадян, безпартійний, єдиноначальність, єднання гласних і негласних методів, відкритість для громадського контролю. 

З ст. 5 (основні завдання СБУ) боротьба з корупцією та ОЗГ виключені, однак в ч. 3 ст. 10 зазначено, що до складу центрального управління СБУ входить підрозділ по боротьбі з корупцією та оргзлочинністю. 

У ст. 6 з’явилася новела про те, що органи СБУ у випадку неправомірного обмеження прав і свобод громадян «зобов’язані вжити заходів» до їх відновленню та відшкодувати нанесений моральний і матеріальний збиток. А між тим у чинному законі сказано, що СБУ за вимогою громадян зобов’язана в місячний термін дати їм письмове пояснення з приводу обмеження їх прав та свобод. Причому передбачається право оскаржити в суді неправомірні дії органів СБУ.

Більш детально в ньому прописана ст. 12 (керівник СБУ). Передбачається, що керувати спецслужбою може громадянин України, що досяг на день призначення 35-річного віку, має вищу освіту і спецподготовку, а також 10-річний досвід організаційно-управлінської діяльності «з питань забезпечення державної безпеки». 

Ч. 6 цієї статті обумовлюється звільнення голови СБУ. Звільнення здійснює парламент за поданням президента з таких підстав: порушення вимоги про суміщення посад, невідповідність займаній посаді, вступ в силу обвинувального вироку за звинуваченнями в корупційних діяннях, визнання судом недієздатності, прийняття громадянства іншої держави, рапорт про відставку, досягнення пенсійного віку, неможливість роботи за станом здоров’я і смерть. 

З’явилася в проекті і нова ст. 14 (призначення осіб керівного складу), в якій говориться, що заступники голови СБУ призначають і звільняють з посади президентом, а іншими керівниками спецслужби можна призначати співробітників СБУ з 5-річним практичним досвідом (для заступників голови – не менше 7 років). 

Ще одна новинка – ст. 18 передбачає, що СБУ в межах її повноважень видає нормативно-правові акти і контролює їх виконання. 

Вдвічі порівняно з чинним законом розширено розділ IV (особовий склад СБУ). У ч. 4 ст. 19 записано, що працівниками СБУ не можуть бути громадяни України, які мали або мають громадянство інших країн, крім колишнього СРСР, оформили виїзд на ПМЖ за кордон, мають судимість або притягалися до відповідальності за корупцію. У ст. 20 детально розписані звання (від сержанта до генерала). 

Вік перебування в СБУ в залежності від категорії встановлений у межах 50-60 років. Автор законопроекту навіть навів текст присяги (ч. 6 ст. 20), яку повинні давати новобранці СБУ, а також докладно вказав, за яких обставин і яким чином можуть бути звільнені співробітники спецслужби (ст. 21). 

До позитивних аспектів можна віднести і розділ V (правова та соціальний захист особового складу СБУ та осіб, які сприяють забезпеченню держбезпеки). У порівнянні з відповідною главою нині діючого закону, проект г-на Скібінецкого приділено багато уваги захисту співробітників СБУ і детально прописано забезпечення їх житлом (ст. 27). 

Цікаво, що порядок і розміри грошового та матеріального забезпечення повинні встановлюватися не президентом (як у чинному законі), а Кабміном. За проектом, при виході на пенсію співробітникам СБУ належить грошова допомога в розмірі 50% місячного забезпечення за кожен повний календарний рік служби. Співробітники спецслужби платять 25%, а члени їхніх сімей – 50% вартості путівки в санаторій (ст. 30). 

Інтерес представляє і ст. 31, згідно з якою особи, які добровільно допомагають СБУ, мають право отримувати нагороди і відшкодування в повному обсязі матеріальних збитків і витрат, а якщо вони працюють за письмовим договором про співпрацю, цей період зараховується до їх загальний трудовий стаж. 

Що стосується фінансування СБУ, то встановлюється конкретна цифра: не менше 0,5% розміру ВВП на відповідний бюджетний рік. 

Незважаючи на явні плюси, законопроект про СБУ має істотний недолік – не передбачає докорінного її реформування. А в тому, що це потрібно зробити, не сумніваються і її співробітники. Інша справа, яким чином. Якщо згадати усі законопроекти, присвячені цій проблемі, мимоволі задається питанням: «Чому ж ми до сих пір не маємо спецслужб європейського зразка?» 

Інструмент для «розборок» 

Реформуванням СБУ займалися комісії, створювані президентами Леонідом Кучмою в 2001 р. і Віктором Ющенком у 2005 р. (відповідні укази № 17 від 17.01. 2001 р. та № 834 від 23.05. 2005 р.). Мер Києва Леонід Черновецький під час перебування народним депутатом (2004 р.) підготував проект концепції реформування СБУ (проект № 5238), який закінчувався словами: «Службу безпеки України треба негайно кардинально реформувати! Служба безпеки повинна служити народу України, а не народ України – цій службі! » 

У 2006 р. президент підписав розпорядження № 396, що передбачає створення спеціальної комісії з реформування спецслужби. У 2008-му РНБО затвердив його концепцію. Своє бачення нової СБУ виклав у 2008 р. і народний депутат Геннадій Москаль від блоку НУНС (проект № 2265), що запропонував привести законодавчу базу у відповідність до рекомендацій ПАРЄ. У лютому 2008 р. концепцію реформування спецслужби презентував послам країн-членів НАТО Валентин Наливайченко, який займав тоді посаду в. о. голови СБУ. 

Чому ж віз і нині там? Аналітики вважають, що вирішальну роль в даному випадку грає політична складова. Простіше кажучи, хто буде «рулить» СБУ – глава держави, прем’єр-міністр або парламент? Звідси і безліч нереалізованих «прожектів». Хто ж не хоче використовувати таку махина в вузькопартійних або кланових цілях для «розборки» з політичними опонентами або для утримання влади? Недарма ВР доручила голові СБУ терміново вжити заходів, спрямованих на повну деполітизації діяльності служби, а деякі народні обранці ратують за створення спеціального комітету, який би займався виключно її контролем. 

Однак «переформатувати» СБУ все одно доведеться. Єдине, чого не треба робити – шарахаться з однієї крайності в іншу, як це відбувається сьогодні, і без кінця «перетряхівать» спецслужбу, що тільки призводить до дезорганізації її діяльності. 
  
Володимир СЕНЧІХІН
2000