– Чим викликана необхідність переходу авіаційних частин на нову оргштатну структуру?

– Створення нового виду Збройних Сил України – Повітряних Сил передбачає не тільки перегляд існуючих поглядів на роль та місце авіації в сучасних умовах, але й пошук раціональних організаційно-штатних структур авіаційних з’єднань та частин. Тривалий час вони зберігали організаційно-штатну структуру ще Збройних Сил колишнього Радянського Союзу.

Водночас досвід локальних війн та збройних конфліктів сучасності переконливо свідчить про суттєві зміни в організації всебічного забезпечення дій авіації, підготовки льотного складу авіаційних частин провідних країн світу. Це звісно змушує і нас вдосконалювати оргштатну структуру авіації Повітряних Сил, яка б створила умови для підвищення вишколу льотного складу, покращання аеродромно-технічного, радіотехнічного забезпечення польотів та досягнення максимальної ефективності виконання завдань авіації за призначенням.

Таким чином, у Повітряних Силах згідно з відповідним наказом Міністра оборони України розпочався експеримент з переформування бригади тактичної авіації, створення авіаційної бази та їх функціонування у складі Повітряних Сил Збройних Сил України у 2009-2010 роках.

– В чому полягає суть переформування?

– Насамперед йдеться про розподіл функцій. Так, бойове застосування авіаційних підрозділів покладатиметься на авіаційну бригаду, а всебічне забезпечення застосування та бойової підготовки авіаційних підрозділів – на авіаційну базу. При цьому командир бригади зосереджуватиме основні зусилля на
питаннях бойової підготовки льотчиків та застосуванні авіаційних підрозділів. Своєю чергою всебічне забезпечення дій авіації, яке є досить важливим та трудомісткими, переходить, так би мовити, до компетенції керівництва авіаційної бази.

Отже в умовах раптових, інтенсивних та обмежених у часі бойових дій у командира авіаційної бригади значно збільшується час на їх організацію та планування, що, звісно, дасть змогу значно підвищити якість виконання поставлених завдань. Централізоване ж управління всебічним забезпеченням створить передумови для ефективного використання фінансових ресурсів, більш чіткого розподілу матеріально-технічних засобів залежно від реальних потреб авіаційних частин.

– Охарактеризуйте, будь ласка, суто “авіаційні” особливості переведення на  нові штати авіаційної компоненти українських Повітряних Сил?

– Потрібно враховувати, що на сьогодні авіація є найбільш сучасною та складною організаційною структурою Збройних Сил України. Для здійснення бойового вильоту тільки одного літака залучається значна кількість техніки, фахівців різних спеціальностей та матеріально-технічних засобів. З урахуванням того, що авіаційні частини будь-якої мить можуть бути перебазовані на інший аеродром, виникають також значні проблеми із
переміщенням наземного ешелону. Запропонована організаційно-штатна структура авіаційної бази передбачає можливість приймання на аеродроми авіаційної техніки будь-якого типу, без обмежень щодо забезпечення авіаційними засобами ураження та авіаційним пальним.

– Якщо розділити цей експеримент на етапи, то що маємо на сьогодні?

– Позаду перший з них, а саме – проведена підготовка та видання нормативно-правових актів щодо проведення експерименту та супроводження, здійснення розрахунків потреб у фінансових та матеріальних ресурсах для виконання запланованого заходу.

У ході другого етапу експерименту, який триватиме до жовтня 2009 року, передбачається проведення організаційних заходів щодо переформування бригади тактичної авіації та сформування експериментальної авіаційної бази, її укомплектування особовим складом, озброєнням, військовою технікою та матеріальними засобами відповідно до штатної потреби, опрацювання низки документів стосовно бойової та мобілізаційної готовності відповідно до нової організаційно-штатної структури.

На третьому етапі (листопад 2009 року – жовтень 2010 року) будемо вже конкретно спостерігати та контролювати практичне функціонування бригади  тактичної авіації (м. Івано-Франківськ) та експериментальної авіаційної бази в новій організаційній структурі.

– Зрозуміло, що до завершення експерименту ще більше року. Але чи можна вже
сьогодні спрогнозувати певні його результати?

– Відразу слід наголосити, що важливим етапом експерименту є його науково-технічне супроводження, яке передбачає перевірку на практиці отриманих теоретичних результатів, пов’язаних з удосконаленням
організаційно-штатної структури авіаційних частин, певних елементів системи управління авіації, визначенням раціонального складу сил та засобів всебічного забезпечення дій авіації, їхнього застосування та підготовки. Для цього в Харківському університеті Повітряних Сил ім. І. Кожедуба створена робоча група науково-технічного супроводження експерименту. До її складу входять досвідченні фахівці з питань бойового застосування авіації, її всебічного забезпечення, бойової підготовки та управління повсякденною діяльністю військ. Тож по закінченні експерименту ця група має напрацювати методичні рекомендації командиру авіаційної бази щодо практичного досвіду її  функціонування та організації роботи керівного складу авіабази.

Таким чином, за результатами, так би мовити, нашого проекту потрібно буде встановити, чи буде спроможна авіація виконувати завдання за призначенням за запропонованою організаційно-штатною структурою як у мирний, так і у воєнний час. Зрозуміло, що в ході проведення експерименту виникатимуть різноманітні проблеми. Проте, сподіваюсь, вони будуть достатньо оперативно вирішуватися на рівні всіх зацікавлених міністерств та відомств. Адже підвищення ролі Повітряних Сил у збройній боротьбі – це не суб’єктивне бажання, а об’єктивний історичний процес розвитку сил і засобів збройної боротьби, відображений і в теорії воєнного мистецтва, й у війнах кінця ХХ – початку ХХІ століть.

Бесіду вів Роман ЮРЧИЛО,
Вінниця

Газета “Народна Армія” 2009.07.28