ЄСПЛ відмовив Росії у застосуванні проміжних заходів проти України.

Про це інформує Мілітарний.

«Радіо Свобода» повідомляє, що Європейський суд із прав людини відмовився задовольнити клопотання Росії щодо застосування термінових проміжних заходів у її позові проти України. Про це йдеться в повідомленні суду від 23 липня.

Нагадаємо, що Росія направила терміновий запит з вимогою забезпечувальних заходів щодо України, в рамках міждержавної скарги на Україну до Європейського суду з прав людини де вимагається, зокрема:

Припинити обмеження прав російськомовних осіб, зокрема, щодо доступу до використання їх рідної мови в школах, ЗМІ та інтернеті. Та вимогу до влади України призупинити блокаду Північно-Кримського каналу.

Вищевказані вимоги суд вирішив відхилити, зазначивши, що вони не стосуються серйозних ризиків заподіяння непоправної шкоди основному праву відповідно до Конвенції. Там також додали, що подібні запити суд виконує виключно за наявності ризику заподіяння непоправної шкоди.

«Суд постановив відхилити клопотання згідно з правилом 39 Регламенту Суду, оскільки воно не вказує на серйозний ризик непоправної шкоди основним правам, передбаченим Європейською конвенцією з прав людини. Заходи, передбачені правилом 39 Регламенту Суду, ухвалюються у зв’язку з провадженням у Суді без попереднього ухвалення будь-яких подальших рішень щодо прийнятності або суті справи. Суд задовольняє такі клопотання лише у виняткових випадках, коли заявникам в іншому разі загрожує реальний ризик непоправної шкоди», – йдеться в повідомленні.

Росія 22 липня, вперше подала позов проти України до Європейського суду з прав людини. Скарга покликана «привернути увагу Європейського Суду і всього світового співтовариства до грубих і систематичних порушень прав людини українською владою».

У списку претензій, які Росія висуває до України є десять пунктів :

• • Загибель людей під час євромайдану в 2014 році, під час пожежі в Будинку Профспілок в Одесі та під час проведення операції на Донбасі;
  • «Практика придушення свободи слова і переслідування інакомислячих» шляхом заборони роботи ЗМІ та журналістів;
  • дискримінація російськомовного населення і витіснення російської мови з суспільної сфери;
  • дискримінація російського бізнесу;
  • загибель людей і знищення майна «в результаті обстрілів Збройними силами України суміжних території Російської Федерації»;
  • позбавлення жителів Донбасу можливості участі у виборах до центральних органів влади;
  • блокування Північно-Кримського каналу «як основного джерела прісної води для жителів Кримського півострова»;
  • напади на дипломатичні представництва Росії;
  • катастрофа літака «Малазійських авіаліній» 17 липня 2014 «внаслідок незакриття владою України повітряного простору над зоною бойових дій».
  • «Відмова від надання необхідної правової допомоги російським слідчим органам в розслідуванні скоєних злочинів».

У російській Генпрокуратурі зазначили, що скарга «Росія проти України» – це перша в історії Росії міждержавна скарга, яка подана російською владою в європейський суд.

Також, у додатку до прес-релізу генпрокуратура Росії конкретизує претензії, висунуті до української влади.

Перераховуючи випадки, в яких, за версією російського відомства, Україна порушувала права і свободи громадян – як українців, так і росіян.