У Національному військово-історичному музеї України відкрилась виставка «Нація зброярів», на якій продемонстрували вітчизняні протитанкові та протипіхотні міни.

Про це повідомляє Мілітарний.

ВНП-50

На виставці показали вітчизняну версію радянської міни МОН-50 під назвою ВНП-50. Точні характеристики українського аналога невідомі, можна припустити, що вона мало чим відрізняється від свого радянського попередника, окрім пластикового корпусу.

МОН-50 – міна направленої дії, що викидує щільний потік уламків у визначеному напрямку. Вона важить усього два кілограми, з яких 700 грам припадає на вибухівку.

Боєприпас споряджається 485—540 готовими уражаючими елементами у формі шарів або циліндрів, що при детонації утворюють зону ураження в секторі 54° градусів на відстані до 50 метрів.

Варто зауважити, що свого часу Україна підписала Оттавський договір про ліквідацію запасів та невикористання протипіхотних мін, що ініціюються внаслідок присутності людини. Однак вона не поширюється на такі міни, що мають контрольований підрив сапером.

Відповідно, можна припустити, що міни українського виробництва споряджаються лише певним типом детонаторів, що активують міни лише по сигналу їх власника.

Аналог МОН-100 та МОН-200.

Крім того, на виставці показали пластикові аналоги радняських протипіхотних мін МОН-100 та МОН-200.

МОН-100 та МОН-200 призначена для ураження піхоти, однак на практиці відомі випадки ураження навіть броньованої техніки.

При вибуху міни утворюють вузький пучок направленого потоку уламкових елементів із зоною ураження від 160 до 200 метрів у довжину та до 6-9 метрів у діаметрі.

Оригінальна міна МОН-100 споряджається 2 кілограмами тротилу та 400 готовими уражаючими елементами у вигляді роликів 10×10-мм, а МОН-200 – 900 елементами розміром 10×12-мм.

Аналог ТМ-62П

Також на виставці показали аналог міни ТМ-62П або ТМ-62П2. Характеристики міни залишаються невідомими, знову ж таки можна припускати, що вона мало чим відрізняється від свого радянського попередника, окрім того, що має пластиковий корпус.

Міни цього сімейства розрізняються між собою матеріалом і формою корпусу, а також вибухово-ваговими характеристиками.

Вага міни складає 9,5—10 кілограмів, а бойової частини 7,0—7,5 кілограмів.