В Україні дозрів перший врожай “порохового” бавовника

Перший дослідний врожай спеціальних сортів бавовника, необхідних для виробництва артилерійського пороху, дозрів на півдні України.

Про це повідомляє видання “Економічна правда”.

На полях у двох локаціях на Одещині дозрів бавовник, що був висаджений в межах урядового проєкту з виробництва сировини для боєприпасів. Мова йде про експериментальний врожай розміром “декілька точок по 10 соток”. На цих площах навесні засіяли 5 імпортних сортів.

У Мінагрополітики вже отримали проміжні результати експерименту: сформувалися та відкрилися перші “коробочки” бавовни, а отже рослина може дозрівати в українському кліматі.

“Цей експеримент потрібен, щоб зрозуміти, чи може бавовна взагалі рости там, і чи можна її використовувати для стратегічних цілей промисловості. Ми вже побачили: на 99% вона може рости“, – каже директор департаменту аграрного розвитку Мінагрополітики Ігор Віштак.

Далі урожай збиратимуть у декілька етапів, щоб передати бавовну в різних фазах дозрівання на експертизу до лабораторій Міноборони та Мінстратегпрому. Там мають визначити, чи підходить волокно для виробництва пороху для дальньої артилерії — воно має бути завдовжки до 0,15 мм.

Бавовна та порох

У виданні зазначили, що наразі вирощення бавовника – екологічний експеримент, а не промисловий проєкт. За попередніми оцінками Мінагрополітики, теоретично в Україні бавовник можна посіяти на 10 тис. гектарів.

На нинішньому етапі ще зарано говорити про промислове виробництво бавовни: досі невідомо, чи приживуться сорти рослини в інших регіонах країни. До того ж, 2024 рік відзначився аномальною спекою, що не гарантує успішного врожаю у наступних роках.

Крім того, навіть за умови успішного вирощення значних обсягів самої бавовни, для виробництва артилерійського пороху — нітроцелюлози — знадобиться розбудова великого технологічного ланцюга вартістю сотні мільйонів доларів.

“За три роки ми отримали лише одну пропозицію від західної компанії, яка пропонувала побудувати завод за 20 млн євро з переробки нітроцелюлози у порох. Йшлося про 600 тонн пороху на рік, чого вистачило б на 160 тисяч 122-міліметрових боєприпасів. Але це лише один, найпростіший етап у технологічному ланцюгу“, – зазначив Бельбас.

Раніше “Мілітарний” повідомляв, що європейські виробники боєприпасів перебувають у серйозній залежності від постачання порохових сортів бавовни з Китаю.

За даними Центру міжнародної торгівлі, на Китай припадає майже половина бавовни, що продається у всьому світі. Найбільшими імпортерами матеріалу є Німеччина, Швеція та Бельгія, котрі залишаються основними виробниками боєприпасів в ЄС.