В Росії реалізували в металі роботизований штурмовий комплекс «Штурм»

У Росії вперше була помічена бойова машина зі складу опціонально безекіпажного штурмового комплексу ТШРК «Штурм» на базі танка Т-72.

Про це відео нової техніки опублікував військовий оглядач Andrei_bt.

На відео, знятому очевидцями, можна побачити елементи зі складу комплексу ТШРК «Штурм» — бойову машину на основі переобладнаного дистанційно керованого танка Т-72 (зі збереженням можливості керування екіпажем) та машину управління, виконану на шасі танка Т-72 (Т-90).

Характерною особливістю комплексу є використання 125 мм гармати з укороченим стволом для дій в умовах міської забудови. Примітно, що на відео можна побачити, що бойова машина керується власним екіпажем, а не дистанційно.

ТШРК «Штурм»

Про те, що корпорація «Уралвагонзавод» створює робототехнічний комплекс на базі танка Т-72Б3 на замовлення Міноборони, розповів генеральний директор УВЗ Олександр Потапов на полях виставки ADEX у 2018 році.

За словами Потапова, з огляду на те, що за проєктом робототехнічного комплексу на базі Т-72 узгоджено технічне завдання Міноборони, виробник «вже частково впевнений, що буде перспектива замовлення збройними силами». Проте назвати точні терміни, коли буде готовий перший зразок робототехнічного комплексу на базі Т-72Б3, він тоді не зміг.

У серпні 2018 року видання РБК із посиланням на джерело в Міноборони повідомило, що УВЗ розробляє важкий штурмовий робототехнічний комплекс на шасі танка Т-72Б3. Дослідно-конструкторські роботи отримали назву «Штурм». За словами джерела в Міноборони, вже створено «макет комплексу з бойовим обладнанням, який дозволяє продемонструвати елементи руху».

За даними джерела РБК, серед основних вимог до робототехнічного комплексу на базі Т-72 — наявність надвисокого всеракурсного захисту, який збереже боєздатність після влучань 10–15 гранат ручного протитанкового гранатомета та підриву на протитанковій міні. Судячи з рендерів комплексу та опублікованого відео, захист забезпечується завдяки використанню великої кількості динамічного захисту.

Крім того, машина повинна мати можливість маневрування в обмеженому просторі міської забудови, у тому числі з безперешкодним круговим обертанням башти у вузьких проходах завдяки використанню укороченого ствола.

Загалом планувалося розробити чотири типи бойових машин із різним озброєнням:

• Бойова машина масою до 50 т із 125-міліметровою гарматою Д-414 з укороченим до 4000 мм стволом і автоматом заряджання на 22 постріли. Також планується створити 152-міліметрову версію гармати;
• Бойова машина з блоками пускових установок реактивних вогнеметів РПО-2 «Шмель» та допоміжним 7,62 мм кулеметом ПКТМ;
• Бойова машина з бойовим модулем з двох 30-міліметрових автоматичних гармат 2А42 (боєкомплект до 1000 пострілів), 7,62 мм ПКТМ та РПО-2 «Шмель»;
• Бойова машина з некерованими 220 мм термобаричними ракетами МО.1.01.04М, аналогічними тим, які використовуються на важкій вогнеметній системі ТОС-1А.

Для керування танками-роботами пропонується створити високорухливий пункт дистанційного керування також на базі шасі Т-72Б3 з комплектом всеракурсного захисту від ручних протитанкових засобів кумулятивної дії. Передбачається, що кожен командний пункт зможе керувати взводом бойових машин у радіусі 3 км. Максимальна швидкість роботів при дистанційному керуванні — 40 км/год.

Як зазначає Andrei_bt, проєкт нового комплексу не передбачає ніякого додаткового захисту даху башти та люків. Однак він дозволяє використовувати корпуси танків Т-72А зі зберігання, запас яких у Росії ще не вичерпано, на відміну від більш пізніх моделей.

Це вже не перша спроба Росії створити важкий штурмовий роботизований комплекс. Так, бойові роботизовані машини «Уран-9» застосовувалися ще у Сирії, а пізніше — під час повномасштабного вторгнення в Україну. Однак їх застосування було епізодичним та не надто успішним.

Тому реалістичність надійної роботи такого складного роботизованого комплексу на реальному полі бою залишається під питанням. Так само як і невідомо, наскільки далеко Росія просунулася у фактичній розробці ТШРК «Штурм». Однак, враховуючи умови сучасного поля бою, тенденція на подальшу роботизацію та розвиток наземних роботизованих платформ буде зберігатися.