Новий уряд Сенегалу і повстанці Казамансу, які виступають за незалежність на півдні країни, підписали «важливу угоду», спрямовану на встановлення миру в регіоні.

Угода була підписана прем’єр-міністром Сенегалу Усманом Сонко під час візиту до Бісау, столиці Республіки Гвінеї-Бісау.

З іншої сторони угоду підписали члени Руху демократичних сил Казамансу (РДСК) за посередництва президента Гвінеї-Бісау Умаро Сіссоко Ембало.

Це перші публічні переговори між сепаратистами та владою Сенегалу, обраною у березні торік.

За словами Сонко, обидві сторони «після трьох днів роботи уклали важливу угоду, яка є дуже великим кроком на шляху до миру в Казамансі».

Казаманс відокремлений від більшої частини території Сенегалу Гамбією. Регіон став місцем одного з найбільш тривалих конфліктів в Африці.

Конфлікт, який забрав тисячі життів і зруйнував економіку, триває, але останніми роками його масштаби значно знизилися.

У 1982 році в регіоні спалахнули заворушення, пов’язані з тим, що етнічна більшість регіону діола стала відчувати на собі дискримінацію з боку найбільшого за чисельністю народу Сенегалу — волоф.

Рух демократичних сил Казамансу розпочав кампанію проти уряду Сенегалу.

Коли Абдулай Вад став президентом Сенегалу у 2000 році, він доклав усіх зусиль для того, щоб вирішити конфлікт мирним шляхом. Однак його зусилля не увінчалися успіхом. Відтоді конфлікт продовжувався.

Остання угода була досягнута в серпні 2022 року між сенегальською державою та лідером повстанців Сезаром Атуте Бадіате за посередництвом Гвінеї-Бісау.

У 2024 році стало відомо, що міністерство оборони Сенегалу планує придбати у південнокорейської компанії Korea Aerospace Industries легкі винищувачі FA-50, які можуть посилити позиції урядової армії у конфлікті.