Колишній президент Фінляндії Саулі Нійністе закликав Європейський Союз витрачати 20 відсотків свого бюджету на оборону протягом 7 років.

Про це інформує видання Euronews.

Нійністе вважає, що ЄС повинен дати сигнал Сполученим Штатам, що він готовий платити свій внесок у військову і цивільну готовність. Він додав, що Союз має виділи 20 відсотків на власну оборону протягом 7 років.

«Загрози не зупиняються на наших кордонах, вони каскадом проникають між взаємопов’язаними секторами нашої економіки», – сказав Нійністе.

Колишній фінський президент додав, що якщо країни ЄС не робитимуть все можливе для власної безпеки, він не може очікувати, що інші зроблять це за нього.

«Нинішнє фінансування з бюджету ЄС на витрати, пов’язані з обороною, є нижчим за те, що необхідно у світлі стратегічного контексту … це важливий сигнал для США та інших ключових партнерів», – сказав він.

У звіті, написаному політиком, йдеться, що за останні роки ЄС зіткнувся з кількома кризами, включаючи пандемію Covid-19, війну і найспекотніший рік в історії. Але, попри колективні зусилля, країни-члени ще не повністю готові до найсерйозніших багатовимірних кризових сценаріїв.

Звіт також містить плани щодо посилення співпраці у сфері розвідки. У Euronews пишуть, що це суперечлива тема, зважаючи на те, що національні розвідувальні агенції жорстко контролюють питання безпеки.

Нійністе закликав крок за кроком зміцнювати розвідувальні структури ЄС на шляху до створення повноцінної служби ЄС з розвідувального співробітництва.

«Територіальна цілісність і політична незалежність кожної держави-члена нерозривно пов’язані. Якщо безпека однієї держави-члена порушується або її суверенітет порушується, це безпосередньо стосується інших 26 країн-членів і Союзу в цілому», – йдеться у звіті.

Підтримка України

Війна в Україні також висвітлила значні прогалини у військовому та оборонному потенціалі Європи, які, за оцінками Комісії, потребують близько 50 мільярдів євро протягом наступного десятиліття. Це потірбно, щоб залишатися конкурентоспроможними з такими глобальними гравцями, як США та Китай.

«Держави-члени повинні посилити свою співпрацю у сфері європейської оборони, спільно інвестуючи більше коштів, щоб закрити давні прогалини в нашій військовій та оборонно-промисловій готовності», – додав він, наголосивши на важливості підтримки української промисловості в довгостроковій перспективі.

Звіт має на меті послужити тривожним сигналом для країн-членів: колишній президент Фінляндії рекомендує їм працювати тісніше, швидше і з громадянами в центрі стратегії готовності до криз – але він також закликає до посилення співпраці між групами зацікавлених країн-членів там, де це необхідно.