Російський концерн «Алмаз-Антей» виготовив та випробував дослідний зразок малогабаритного радара РЛС-МП «Периметр», який може допомогти окупантам у розбудові підрозділів FPV-перехоплювачів.

Новина оприлюднена на сайті заводу-виробника.

Обухівський завод у Санкт-Петербурзі, що входить до концерну «Алмаз-Антей», створив та протестував цю компактну радіолокаційну станцію, що призначена для пошуку повітряних, наземних і надводних об’єктів, включаючи БпЛА.

Двокоординатна станція може самостійно визначати дальність до об’єкта, його швидкість та напрямок руху. У поєднанні з малими розмірами це дає можливість приховано використовувати її у складі спеціальних груп безпосередньо на передовій для пошуку українських розвідувальних безпілотників.

За словами розробників, окрім малої ваги, радар також має низьке енергоспоживання, що забезпечує тривалу автономність. Сама ж станція за умови постійного живлення може працювати цілодобово.

Наразі однією з проблем перехоплення дронів у повітрі залишається пошук їх точного місця розташування: пілотам FPV-перехоплювачів украй складно знайти об’єкт, покладаючись лише на бортову камеру. Носимі радари вирішують цю проблему.

РЛС-МП може працювати самостійно або ж у складі єдиної мережі з іншими аналогічними станціями «Периметра», розширюючи тим самим загальне поле огляду. За бажанням замовника, у неї також можуть бути включені оптичні засоби розвідки.

Розробники реалізували можливість взаємодії зі станцією через смартфон, планшет або ноутбук, завдяки чому та може легко інтегруватися у воюючі підрозділи ЗС РФ.

Повідомляється, що Обухівський завод також працює над інтеграцією у систему додаткового програмного забезпечення, яка за допомогою нейромережі могла б самостійно розпізнавати та класифікувати виявлені об’єкти на основі отриманої інформації.

Наразі виробник успішно завершив внутрішні випробування дослідного зразка. На підприємстві розповіли, що готові забезпечити випуск до 500 одиниць РЛС-МП щороку.

Раніше «Мілітарний» повідомляв, що в армії Сполучених Штатів також випробовують малогабаритні радари повітряного моніторингу, які могли б діяти у складі висотних мікроаеростатів.

Розвідка на великій висоті дозволяє нівелювати ефект радіогоризонту та збільшити робочий радіус спостереження радіолокаційного комплексу. За словами учасників проєкту, мова йде про висоти від 18 до 30 км.