У Південній Кореї відмовились коментувати терміновий запит ОАЕ на ракети до ЗРК Cheongung-II

Об’єднані Арабські Емірати звернулися до Південної Кореї з проханням прискорити постачання зенітного ракетного комплексу Cheongung-II та ракет-перехоплювачів до нього. Країна розглядає цей запит, попри попередні відмови постачати зброю до країн, що перебувають у стані війни.

Про це повідомило видання The Star з посиланням на представника Агентства програм оборонних закупівель Південної Кореї.

Запит надійшов на тлі посилення систем протиповітряної оборони держав Перської затоки після ескалації конфлікту за участю США, Ізраїлю та Ірану.

Посадовець Агентства програм оборонних закупівель (DAPA), який говорив на умовах анонімності, підтвердив виданню, що ОАЕ звернулися з проханням поставити батареї Cheongung-II та ракети-перехоплювачі раніше, ніж це передбачено контрактом.

«Запит ОАЕ щодо дострокового постачання батарей Cheongung-II та ракет-перехоплювачів надійшов в останні дні. Наразі ми ведемо переговори з урядом ОАЕ», — зазначив чиновник.

У 2022 році ОАЕ підписали з Південною Кореєю контракт приблизно на 3,5 млрд доларів на придбання 10 батарей Cheongung-II. На момент укладання це була найбільша експортна угода у сфері озброєнь в історії Південної Кореї.

Дві батареї комплексу вже перебувають на бойовому чергуванні та успішно перехопили іранські балістичні ракети. За словами чиновника, деталі запиту ОАЕ, зокрема кількість батарей і ракет-перехоплювачів, залишаються засекреченими.

Спікер компанії LIG Nex1 зазначив, що Південна Корея має обмежені можливості для негайного виконання запиту, оскільки спершу необхідно виконати поставки для власних збройних сил, а також для інших експортних замовників, зокрема Саудівської Аравії та Іраку. Додаткові труднощі створює логістика транспортування обладнання на Близький Схід.

Нагадаємо, що Південна Корея відмовилася продавати озброєння Україні. Україна була зацікавлена в корейських системах протиповітряної оборони Cheongung, радіолокаційних станціях повітряного спостереження та контрбатарейних радарах.

Також українські представники висловили бажання придбати артилерійські 155-мм боєприпаси або, у разі відмови від поставок снарядів, принаймні їхні складові, зокрема порохові заряди.

Водночас великі південнокорейські оборонні компанії, включаючи LIG Nex1, Hanwha і Hyundai Rotem, отримали вказівку утриматися від контактів з Україною щодо закупівлі зброї.

Основною проблемою експорту зброї до України називали можливе порушення місцевого законодавства про зовнішню торгівлю, яке обмежує експорт зброї у зону бойових дій. Позицію щодо заборони передачі Україні озброєння президент Південної Кореї Юн Сок Йоль підтвердив 9 травня 2024 року.