Уряд Судану заявив, що не бачить жодних перешкод для ратифікації угоди з Російською Федерацією щодо створення військово-морської бази на узбережжі Червоного моря.

Як повідомляє BBC, переговори про базу велися ще за правління колишнього президента Омара аль-Башира.

Після його повалення військовий уряд Судану взяв це питання на розгляд, проте остаточного рішення тоді не ухвалили.

За словами міністра закордонних справ Судану Алі Юссефа, угода вже підписана, і сторони досягли «повної згоди» щодо будівництва бази.

Наразі залишається лише формальна процедура ратифікації документа, після чого створення бази стане офіційно затвердженим рішенням.

«Судан і Росія досягли порозуміння щодо угоди про російську військово-морську базу», – сказав Юсіф на пресбрифінгу в середу зі своїм російським колегою Сергієм Лавровим у Москві.

Можлива втрата основної російської військово-морської бази в сирійському Тартусі ставить під загрозу присутність російського контингенту в Африці.

Це, своєю чергою, може позбавити Москву можливості впливати на стратегічно важливі регіони — Середземномор’я, Близький Схід і Червоне море.

Червоне море є ключовою транспортною артерією для світової економіки, і його контроль становить значний інтерес для Росії.

Історія угоди

Росія намагається закріпитися в Судані ще з 2020 року, коли було підписано першу угоду про створення пункту матеріально-технічного забезпечення ВМФ РФ.

Згідно з початковими домовленостями, російський флот міг розміщувати в Судані до чотирьох кораблів, включаючи судна з ядерною енергетичною установкою.

Угода була розрахована на 25 років і дозволяла ввозити та вивозити озброєння, боєприпаси та інше військове обладнання. Гранична чисельність російських військовослужбовців на базі встановлювалася на рівні 300 осіб.

Однак у 2021 році новий уряд Судану призупинив реалізацію угоди, заборонивши будівництво бази та розміщення російських військових кораблів.

На початку 2024 року стало відомо, що реалізація цього проєкту відкладається на невизначений термін через політичну кризу в Судані.

Планована база у Порт-Судані могла б стати першим форпостом Росії в Африці та на Червоному морі, що дало б Москві контроль над маршрутами через Суецький канал, якими здійснюється близько 10% світових морських перевезень.

Окрім стратегічних вигод, військова присутність РФ у Судані могла б посилити вплив Москви на внутрішні процеси країни. Зокрема, її проксі-сили, такі як ПВК «Вагнер», уже тривалий час підтримують там спроби державного перевороту.