ССО уразили нафтові платформи російської компанії «Лукойл» у Каспійському морі

Підрозділи Deep-strike Сил спеціальних операцій уразили дві бурові платформи російської компанії «Лукойл» на шельфі Каспійського моря.

Відео ураження опублікувала пресслужба ССО.

Оприлюднене відео підтверджує попередню інформацію Генерального штабу про атаку на льодостійку стаціонарну платформу ЛСП-2 на родовищі імені В. Грайфера («Ракушечне») та льодостійку стаціонарну платформу ЛСП-1 на родовищі імені Юрія Корчагіна в північній акваторії Каспійського моря приблизно за тисячу кілометрів від лінії фронту.

«Ураження нафтогазової інфраструктури противника суттєво обмежує його можливості забезпечувати паливом війська та наповнювати власний бюджет. ССО продовжують асиметричні дії для стратегічного знесилення ворога у веденні війни проти України», — заявили у відомстві.

Deep-strike units of the Special Operations Forces hit two offshore drilling platforms operated by the russian company Lukoil on the Caspian Sea shelf during the night of April 10. pic.twitter.com/Z8I4XP5CjI

— SPECIAL OPERATIONS FORCES OF UKRAINE (@SOF_UKR) April 10, 2026

Попередні атаки на російську нафтогазову інфраструктуру в Каспійському морі відбувалися протягом грудня 2025 — січня 2026 років. Перше ураження зафіксували 11 грудня — тоді атакували нафтовидобувну платформу на родовищі імені В. Філановського.

Після цього відомо ще щонайменше про чотири атаки протягом двох місяців на видобувну інфраструктуру родовищ імені В. Філановського, імені Юрія Корчагіна та імені Валерія Грайфера, що належать російській компанії «Лукойл».

Загалом із шести відомих атак чотири припадають на Центр спецоперацій «Альфа» СБУ — 11, 12, 15 та 19 грудня 2025 року, а дві — на Сили спеціальних операцій — 11 січня та 10 квітня 2026 року.

Каспійські родовища компанії «Лукойл»

Родовище імені В. Філановського є найбільшим офшорним нафтовим проєктом російської компанії «Лукойл» у Каспійському морі. Воно розташоване приблизно за 220 км від узбережжя Астраханської області на мілководді, що дозволяє використовувати стаціонарні льодостійкі платформи. Розробка ведеться з 2016 року, початкові видобувні запаси оцінюють у 129 млн тонн нафти та близько 30 млрд м³ газу.

З 2018 року родовище вийшло на стабільний рівень видобутку близько 6 млн тонн нафти на рік. Станом на 2025 рік це родовище забезпечує приблизно 1,2% усього нафтовидобутку Росії.

Родовище імені Юрія Корчагіна ввели в експлуатацію у 2010 році, воно стало першим каспійським офшорним проєктом компанії «Лукойл». Воно розташоване значно ближче до берега — приблизно за 180 км від узбережжя — та має менші запаси, ніж родовище імені В. Філановського, — близько 15 млн тонн нафти. Видобуток на родовищі становить близько 1,5 млн тонн на рік. У загальнонаціональному балансі Росії це родовище забезпечує близько 0,3% нафтовидобутку.

Родовище імені Валерія Грайфера, відоме раніше як «Ракушечне», є новішим проєктом «Лукойлу» і розташоване неподалік від Філановського, що дозволяє використовувати частину вже створеної підводної трубної та кабельної інфраструктури. Початкові запаси оцінюють у 39 млн тонн нафти та близько 33 млрд м³ газу. Видобуток на родовищі почався відносно нещодавно і станом на 2025 рік вийшов на рівень 1,2 млн тонн нафти на рік, що відповідає близько 0,23% загального видобутку нафти Росії.

Сумарно три ключові каспійські родовища «Лукойлу» забезпечують близько 8,5 млн тонн нафти на рік, що відповідає приблизно 1,6% загальноросійського видобутку. Водночас для самого «Лукойлу» каспійські родовища дають орієнтовно 11% його російського нафтовидобутку.