США виділить $161 млн на розробку орбітального ядерного реактора

Американська компанія Antares перемогла в конкурсі Повітряних сил США на створення демонстратора космічного ядерного реактора та отримає 161 млн доларів на розробку.

Про це Antares повідомила у своєму пресрелізі.

У межах програми компанія проведе наземну демонстрацію ядерного реактора R1-S, після чого інтегрує його з космічним апаратом для проходження льотної сертифікації перед можливим запуском.

Технічні характеристики перспективного R1-S публічно не розкривали. Водночас відомо, що наземне сімейство реакторів R1 використовує паливо HALEU у формі частинок TRISO, графітову активну зону, натрієві теплові трубки та замкнений цикл Брайтона з азотом. Antares заявляє для цього сімейства електричну потужність від 100 кВт до 1 МВт і ресурс понад шість років. Однак ці показники не можна безпосередньо переносити на космічний R1-S.

Компанія також використає реактор Mark-1 для живлення неназваного «операційного наземно-космічного об’єкта». Імовірно, йдеться про наземну інфраструктуру, яка забезпечує космічні операції, однак Antares не уточнює її типу та місця розташування.

4 червня 2026 року мікрореактор Antares Mark-0 уперше досяг критичності в Айдахській національній лабораторії з дозволу Міністерства енергетики США. Завдяки цьому Antares стала першою приватною компанією, яка довела передовий реактор до критичності в межах пілотної реакторної програми Міністерства енергетики США.

Mark-0 був установкою нульової потужності та не виробляв електроенергії. Він призначався для перевірки фізики активної зони, запасу реактивності та роботи систем керування й аварійного зупинення. У 2027 році наступний реактор Mark-1 має пропрацювати понад шість місяців разом із системою перетворення енергії на основі замкненого азотного циклу Брайтона.

Ядерні космічні програми США

США розвивають одразу кілька паралельних програм космічної ядерної енергетики для наукових, дослідницьких і військових завдань. Затверджена у квітні 2026 року ініціатива NSTM-3 передбачає створення реакторів малої та середньої потужності для роботи на орбіті й поверхні Місяця, а також підготовку до розгортання установок потужністю щонайменше 100 кВт у 2030-х роках.

NASA і Пентагон проводитимуть паралельні конкурси, однак за можливості використовуватимуть спільні конструктивні елементи реакторів, ядерне паливо, системи перетворення енергії та наземну інфраструктуру.

Першою льотною демонстрацією має стати апарат Space Reactor-1 Freedom, запуск якого до Марса NASA планує наприкінці 2028 року. Реактор на паливі HALEU вироблятиме 20 кВт електричної потужності за допомогою замкненого циклу Брайтона та живитиме 12-кіловатний двигун Холла.

Наступним етапом стане Lunar Reactor-1, який NASA та Міністерство енергетики США планують підготувати до запуску у 2030 році. Він має забезпечувати місячну інфраструктуру електроенергією протягом щонайменше п’яти років незалежно від освітлення й температури. Точного місця встановлення реактора на поверхні Місяця поки не назвали.

Окрему програму реалізує Пентагон, який за наявності фінансування має до 2031 року розгорнути реактор середньої потужності для неназваної військової космічної місії. Військові повинні визначити можливі завдання та корисне навантаження для реакторів малої, середньої й великої потужності, однак результати цього аналізу не оприлюднили.

Нагадаємо, що наприкінці серпня Армія США обрала компанії для побудови понад 20 ядерних мікрореакторів. Одним з переможців конкурсу стала компанія Antares.