Воїн 80-ї окремої десантно-штурмової Галицької бригади два дні виконував бойове завдання із кулею біля хребта.

Про цю історію розповіла пресслужба Галицької бригади.

«Я з дитинства дуже ідейний. У мене ще прадід воював за Україну», – розповідає снайпер на псевдо «Мазай».

До війська снайпер потрапив нещодавно, після того, як у відділ кадрів на роботі прийшла повістка до військкомату.

«У відділ кадрів на роботі прийшла повістка. Я думав про те щоб мобілізуватися ще з перших днів повномасштабного вторгнення, але була то одна причина відкласти це, то інша. А тут повістка прийшла і я вже й не сперечався. Далі пройшов БЗВП. Взагалі, мене більше вабила морська піхота, тому з десантно-штурмовими військами напевне так просто склалась доля. Але я й на мить не шкодую, що потрапив саме сюди. Це дуже круто, познайомився з багатьма цікавими людьми», – каже снайпер.

У 80-й бригаді «Мазай» опанував спеціальність снайпера, за його словами, він ще з дитинства цікавився зброєю, але до мобілізації уявлення про цю роботу мав лише з комп’ютерних ігор.

Певний корисний для війська досвід «Мазай» здобув ще в цивільному житті.

«До війни я працював п’ять років майстром лісу. Вів різні обрахунки, садив ліс, керував трохи людьми. Те ж саме, що й зараз: ходив зі зброєю по лісу, вів відстріл різноманітних шкідників. Отож, робота не змінилась», – розповідає десантник.

Поранення

Під час початку Курської операції «Мазай» разом з напарником перебували в резерві. Трохи згодом – отримали команду висунутись вперед.

«Я зібрався з думками, нас привезли на бойову позицію, все було чудово. Спочатку для мене це виглядало як хаос, далі я почав помічати порядок. Я уважно дослухався до того, що мені кажуть, адже дуже хочу жити. А мені казали: будеш жити, якщо будеш слухатись. Я від того меморандуму не відступив, ні на секунду», – каже «Мазай».

Під час просування ворожою територією перших противників снайпер виявив на слух. Це дало перевагу у кілька важливих секунд, аби підготуватись до контакту.

У той же день «Мазай» отримав своє перше поранення, ворожа куля пройшла між ниркою та печінкою й зупинилась біля хребта.

Боєць не панікував, продовжував вести вогонь по противнику, його підтримували побратими.

Для «Мазая» досвід на полі бою показав – найважчим у роботі снайпера є необхідність багато ходити. А ще, важливо, працювати не лише зброєю, а й головою.

«Думав, що важко буде стріляти в людей. Але, коли притисло, це виявилось найлегшим. Не такий страшний ворог, як його малюють. Досить легким для мене напевне було і є перебування на позиціях. Перший раз на позиціях я хвилювався, але все пройшло гладко. Якщо слухатись командирів, пам’ятати чому тебе вчили — все буде гаразд. Брати ініціативу у свої руки, то смертельно. А якщо ще є товариш поруч, який може допомогти, підказати, то максимально корисно», – каже снайпер.

Після кількох місяців у лавах 80-ї Галицької бригади молодого десантника найбільше мотивує його родина і бажання звільнити країну від загарбників.

Наразі «Мазай» продовжує одужувати після отриманого поранення і чекає повернення до виконання своїх обов’язків.

«Побратимам, які зараз на Курщині, насамперед побажаю сприймати всі настанови та поради серйозно. Не ігнорувати, що тобі кажуть. Постійно вчитись, аналізувати свої дії, що ти зробив правильно, а що ні. Важливо також носити багато води, бо без неї довго не протягнеш», – наголосив «Мазай».