Росія розробляє високоточну версію 250-кілограмових авіаційних бомб ФАБ-250, аби наситити армію дешевим високоточним озброєнням.
Про це повідомляють російські пропагандистські медіа з посиланням на власні джерела у ВПК.
Для авіабомб ФАБ-250 росіяни розробляють навісний модуль управління польотом зі встановленою інерційною системою навігації, що аналогічний вже створеному модулю УМПК для ФАБ-500.
Точність влучання таких бомб за рахунок навісного модулю має збільшитись до похибки у десяток метрів. А дальність її польоту при скиданні з літака на швидкості 800-900 км/год, за розрахунками російських інженерів, має становити до 80 км.
Розробкою модулів коригування для ФАБ-250 росіяни, імовірно, намагаються вирішити проблеми з вже наявними на озброєнні коригованими версіями авіабомб ФАБ-500, котрі через свою надмірну вагу та погану аеродинаміку просто не можуть застосовуватись на великих відстанях.
Також неочікуваною проблемою доопрацьованих на Росії ФАБ-500М-62 стала їхня несумісність із основним фронтовим бомбардувальником повітряно-космічних сил РФ – Су-34М. Як стало відомо, пілони цих літаків фізично не здатні витримувати вагу та навантаження від застосування цих бомб, що призводить до нештатних сходів ФАБ-500 під час польоту.
Схоже, що відриви бомб від пілонів – це системна проблема. Випадки їхнього падіння фіксували в Донецьку та Бєлгороді.
І навіть у випадку вдалої заміни бомби на вдвічі легшу, створений росіянами виріб все ще залишається контруктивно невдалим та архаїчним. Модуль елементарно не інтегрований у бортову систему літака, що не дозволяє міняти координати цілі вже у повітрі.
Також досвід застосування УМПК показав чисельні випадки нерозкриття крил у навісних модулів, що призводило до їхнього негайного падіння поряд з місцем пуску.
Заявлена росіянами максимальна дальність ураження цілей модифікованими авіабомбами ФАБ-500 становить 50-60 кілометрів, на підході вже більш далекобійна версія ФАБ-250 з дальністю у 80 кілометрів. Така дальність польоту з запасом перекриває можливості українських прифронтових засобів протиповітряної оборони та дозволяє скидувати бомби на передові українські позиції та вглиб фронту без ризику бути збитим.
Для розуміння, дальність найпотужнішої наземної системи ППО на озброєнні українських сухопутних сил “Бук-М1” по повітряних цілях – не більш ніж 30-40 кілометрів.
Можливим рішенням цієї проблеми могло би бути застосування тактичної авації, проте застарілі українські Су-27 та МиГ-29 не здатні вести ефективний повітряний бій через відсутність ефективного далекобійного озброєння класу “повітря-повітря”.
Підтримати нас можна через:
Приват: 5169 3351 0164 7408 PayPal - [email protected] Стати нашим патроном за лінком ⬇
Підпишіться на розсилку наших новин
або на наш Телеграм-канал
Дякуємо!
ви підписалися на розсилку наших новин