Росія може окупувати один з балтійських островів для перевірки готовності та реакції НАТО

Командувач Збройних сил Швеції розглядає сценарій вторгнення на один із островів на півночі Балтії як потенційний інструмент ескалації з боку Росії в регіоні

Про це повідомляє видання The Baltic Sentinel.

Під час виступу в межах шведської конференції з питань безпеки в Селені командувач Збройних сил Швеції Міхаель Клаессон окреслив гіпотетичний сценарій, за якого російські війська могли б тимчасово окупувати один з островів Північного архіпелагу.

Після цього Москва, за його словами, могла б спробувати виправдати свої дії політичними заявами про нібито необхідність «захисту морського судноплавства» або «свободи навігації» в Балтійському морі.

На думку Клаессона, мета такої операції полягала б не в утриманні території, а у перевірці готовності та здатності НАТО швидко й колективно реагувати відповідно до статті 5 — положення про взаємну оборону Альянсу.

Він наголосив, що йдеться виключно про гіпотетичні сценарії, а не про попередження щодо неминучих дій.

Водночас Клаессон зазначив, що небезпека так званої «сірої зони» або гібридного тиску полягає в тому, що противник може намагатися досягти переваг не через початок повномасштабної війни, яку очікує програти, а шляхом експлуатації невизначеності, правової неоднозначності та політичної нерішучості.

У разі, якщо НАТО не зможе рішуче відреагувати навіть на обмежене вторгнення, це стане сигналом як для окремих держав-членів, так і для Альянсу загалом про нестачу спроможностей або єдності для колективних дій.

За оцінкою Клаессона, пряма війна між Росією і НАТО залишається малоймовірною, оскільки Москва усвідомлює неминучість поразки в класичному збройному протистоянні.

Натомість значно ймовірнішою є поступова ескалація із застосуванням гібридних тактик — дій, спрямованих на перебування нижче формального порогу війни, але зі створенням відчутних стратегічних ефектів.

Тимчасова окупація невеликої території — в Балтійському регіоні чи на окремому острові — цілком вписується в цю логіку. Такий крок можна подати як «символічну демонстрацію сили», після чого взяти паузу для оцінки реакції урядів і збройних сил країн НАТО.

На тлі того, що війна Росії проти України триває вже четвертий рік, Клаессон зазначив: будь-яке потенційне зниження інтенсивності бойових дій може мати прямі наслідки для Північної Європи та Балтійського регіону.

Він звернув увагу на розширення кадрової бази Збройних сил РФ, підкресливши, що нині кількість контрактних військовослужбовців у Росії приблизно втричі перевищує показники на момент початку повномасштабного вторгнення в лютому 2022 року.

З точки зору Швеції, це має принципове значення, адже після зростання оперативної гнучкості Росія може передислоковувати сили ближче до північних і балтійських напрямків — зокрема до кордону Фінляндії, Арктики та трьох балтійських держав.

Окремо Клаессон вказав на ризик переходу частини особового складу до приватних військових структур і проведення ними операцій за кордоном, зокрема в Африці, що потенційно несе додаткові загрози для європейської безпеки.