Росія і В’єтнам розробили «тіньову» схему оплати за зброю через нафтогазові прибутки

Росія і В’єтнам розробили «тіньовий» механізм приховування платежів за угодами щодо постачання озброєння, аби обійти американські та інші західні санкції.

Для цього вони використовують прибутки від спільних нафтогазових проєктів як розрахунки за оборонні контракти, уникаючи відкритих грошових переказів через глобальну банківську систему.

Як пише Associated Press, про це йдеться у внутрішніх в’єтнамських документах, які опинилися у розпорядженні журналістів.

За цією схемою В’єтнам купував у Росії військову техніку — винищувачі, танки, кораблі — у кредит, а розрахунок здійснювався за рахунок частки прибутку від спільної нафтової компанії в Сибіру. Такі транзакції є нетиповими для світових фінансових ринків і, згідно з документами, забезпечують збереження потоку коштів навіть у разі посилення санкцій проти Москви через війну в Україні.

Попри витоки інформації про цю схему ще у 2023 році, Росія та В’єтнам не відмовилися від неї, а навпаки — офіційно закріпили та розширили домовленості для фінансування майбутніх закупівель зброї.

Як працює механізм

Суть схеми полягає у використанні прибутків в’єтнамської компанії Rusvietpetro (спільне підприємство з Росією в Сибіру):

• прибуток В’єтнаму спрямовується на погашення кредитів за військові закупівлі;
• надлишкові кошти перераховуються російській держкомпанії «Зарубежнефть»;

у В’єтнамі ця компанія через своє спільне підприємство переводить еквівалентні суми Petrovietnam, минаючи міжнародні перекази через SWIFT.

У документі Petrovietnam від 11 червня 2024 року зазначено, що схема «достатньо конфіденційна та безпечна», адже гроші циркулюють лише між В’єтнамом і Росією, без ризику блокування з боку США.

Хоча «Зарубежнефть» формально не під санкціями, її керівництво перебуває під обмеженнями. Так, генеральний директор Сергій Кудряшов внесений до санкційного списку США у січні 2024 року, а голова правління Євген Муров — ще у 2014 році, коли очолював Федеральну службу охорони Росії.

Будь-які активи цих осіб у США блокуються, а американським громадянам заборонено мати з ними прямі економічні зв’язки.

Геополітичний контекст

В’єтнам має одну з найпотужніших армій Південно-Східної Азії та активно нарощує військово-морський і повітряний потенціал, головним чином для протидії можливим загрозам з боку Китаю.

США залишаються головним торговельним партнером В’єтнаму і після зняття ембарго у 2016 році постачають оборонну продукцію. Нещодавно стало відомо, що В’єтнам домовився про купівлю не менш як 24 винищувачів F-16.

Водночас давні військові зв’язки з Росією зумовлюють залежність Ханоя від Москви у сфері запасних частин та комплектуючих.

У 2011 році Росія надала В’єтнаму кредит на 2 мільярди доларів для закупівлі двох фрегатів і 64 танків Т-90С. У 2023-му сторони уклали оборонний контракт на 8 мільярдів доларів щодо постачання винищувачів Су-30 та ще двох фрегатів, однак жодної техніки В’єтнам ще не отримав.

Під час візиту Володимира Путіна до Ханоя у червні 2024 року «Зарубежнефть» отримала ліцензію на розробку газового родовища «Блок 11-2» на в’єтнамському шельфі.

Аналітики підтверджують автентичність документів і зазначають: ця схема демонструє традиційну гнучкість Москви у військових угодах у Південно-Східній Азії. Водночас для В’єтнаму вона створює ризики, адже надмірне зближення з Росією може викликати негативну реакцію Вашингтона та європейських столиць.