РФ обирає 60-річну СВД замість новітньої СВЧ

Росія нарощує виробництво снайперських гвинтівок Драгунова, забувши про новітні розробки та перспективну гвинтівку СВЧ.

Новину про це оприлюднив російський концерн «Калашников».

Пресслужба компанії повідомила про відвантаження всіх снайперських гвинтівок Драгунова, що були замовлені у цьому році, та укладання перших контрактів на 2025 рік.

У концерні заявили, що обсяги виробництва гвинтівок СВД збільшать у декілька разів, що може свідчити про дедалі більший запит воюючої російської армії.

СВД — снайперська гвинтівка у калібрі 7,62х54R, що була розроблена радянським конструктором Євгеном Драгуновим ще у 1958–1963 роках. Тоді ж вона пішла у серійне виробництво на Іжевському машинобудівному заводі та випускається до сьогодні.

Попри закладений потенціал гвинтівка вважається морально застарілою, тому російський концерн «Калашников» ще у 2017 році представив її наступника — снайперську гвинтівку Чукавіна (СВЧ).

Розробник гвинтівки Андрєй Чукавін відзначав, що його виріб у купчастості стрільби перевершує гвинтівку Драгунова на 25-30 відсотків. Це досягається за рахунок оптимальнішої конструкції самої гвинтівки, а також якісніших патронів.

«СВЧ перевершує стару гвинтівку [СВД] насамперед в ергономіці. Потрібно розуміти, що патрон залишився тим самим, тому говорити, що змінилася пробивна здатність чи дальність пострілу, не доводиться», — пояснив він.

Нова гвинтівка, зокрема, отримала сучасний інтерфейс для кріплення обладнання, яке дозволяє використовувати сучасні прицільні комплекси, зокрема, західного виробництва. Водночас СВД більшою мірою обмежена прицілами ще радянського або російського виробництва з кріпленням типу «ластівчин хвіст».

У 2022 році президент концерну «Калашников» Алан Лушніков заявив про завершення випробувань нової гвинтівки та початок поставок на заміну архаїчним СВД до кінця того ж року. Однак відтоді їх масова поява у військах не була помічена.

Повідомлялося, що певна кількість гвинтівок СВЧ у базовому калібрі 7,62х54R пройшла випробування в бойових умовах у складі підрозділів спеціального призначення, які вели бойові дії на території України. Тоді ж, як заявляється, вона отримала позитивні відгуки від користувачів.

Однак, з огляду на повідомлення концерну, стає зрозуміло, що про поставки СВЧ у товарних кількостях на наступний рік та їх серійне виробництво варто забути.

Причини відмови від перспективної розробки невідомі. Це може пояснюватися як присутністю невирішених «дитячих хвороб» виробу, так і його надто високою вартістю, що може бути характерно для нової продукції. Зрештою, не варто виключати і складнощі з налагодженням нової виробничої лінії в умовах міжнародних санкцій.