Воїни Державної прикордонної служби України уразили ворожий зенітний ракетний комплекс «Стрела-10».

Відповідне відео оприлюднила пресслужба Держприкордонслужби.

Повідомляється, що ураження ворожого армійського комплексу протиповітряної оборони відбулося на півночі.

Ворожу «Стрелу-10» виявив дрон-розвідник, після чого на її ураження рушили FPV-дрони.

Після перших ударів екіпаж бойової машини намагався сховатися у лісі, однак українські безпілотники все одно добили «Стрелу-10», яка загорілася внаслідок уражень.

Ворожа «Стрела» догорає на полі бою?

Прикордонники знищили зенітно-ракетний комплекс «Стрела-10» на півночі. pic.twitter.com/a1TFZUAdQc

— Державна прикордонна служба України (@DPSU_ua) October 22, 2024

Дані сервісу Oryx свідчать, що в межах повномасштабної російсько-української війни росіяни втратили щонайменше 39 цих комплексів знищеними, 3 пошкодженими, 2 покинутими та 4 захопленими.

Нещодавно «Мілітарний» повідомляв, що оператори Сил безпілотних систем знищили пускову установку новітнього російського зенітного ракетного комплексу «Бук-М3».

Машина була знищена мультироторним дроном-бомбардувальником за допомогою вільнопадаючого боєприпасу, що уразив одну з ракет на установці та спричинив детонацію боєкомплекту.

«Стрела-10»

«Стрела-10» — це зенітний ракетний комплекс малого радіуса дії, призначений для безпосереднього прикриття підрозділів та частин сухопутних військ та малих об’єктів військового та цивільного призначення від літаків, вертольотів, крилатих ракет та безпілотних літальних апаратів при їх візуальній видимості.

Вона здатна уражати цілі на дальності до 5 км та на висоті до 3,5 км. Ракета оснащена двоканальною ГСН – інфрачервоною та резервним фотоконтрастним каналом.

Остання радянська версія «Стрела-10М3» отримала оптичний візир із двома каналами з полем зору 35° та збільшенням 1,8х та з полем зору 15° та збільшенням 3,75х.

Також нова модифікація отримала нову ракету 9М333. Вона має допрацьований двигун та контейнер, а також нову триканальну ГСН з фотоконтрастним й інфрачервоним каналами з можливістю селекції завад.

Новий автопілот забезпечив більш стійку роботу ГСН і контуру керування ракети. Новий неконтактний підривник підвищив ефективність знищення малорозмірних цілей.

Також маса бойової частини була збільшена з 3 до 5 кг. Нову модифікацію взяли на озброєння в 1989 році.