При прориві російської ППО до цілі долітає близько 10% ударних безпілотників — RUSI

За підрахунками аналітиків, хоча Росія не може захистити всі свої об’єкти від далекобійних дронів, але за необхідності прориву російської ППО до цілі долітає близько 10% безпілотників.

Про це повідомляє Королівський об’єднаний інститут оборонних та безпекових досліджень (RUSI) у своєму дослідженні.

Як зазначають дослідники, у Росії існує велика кількість цілей, і вони географічно розосереджені, а отже, їх неможливо захистити всі. Тому Україна з часом набула досвіду та стала досить вправною в ураженні об’єктів, які не мають ППО.

При цьому пріоритет надається цілям, де наявність займистих або чутливих матеріалів дозволяє невеликій кількості дронів з спричиняти каскадні пошкодження об’єкта.

Однак також існує значна кількість цілей, які росіяни вирішили захищати і які Україні складно вразити. Як стверджують дослідники з посиланням на українських офіцерів, з якими вони спілкувалися, під час атаки на захищений об’єкт із залпу 100–150 БпЛА близько 10 досягають цілі. При цьому вартість ударних безпілотників перебуває в діапазоні від 20 000 до 80 000 доларів.

Удари по добре захищених цілях часто вимагали запуску понад 100 БпЛА по одному напрямку атаки, щоб виснажити ППО в секторі. Лише після цього застосовувалися крилаті ракети або великі ударні безпілотники для ураження цілі.

У низці випадків Україна вибудовувала складні атаки й «перегравала» систему ППО, щоб довести безпілотники до цілі, але такі атаки рідко вдається повторити.

Адаптація систем ППО

Окрім того, як стверджують дослідники, російська система ППО швидко адаптується для протидії новим загрозам. Перший час після своєї появи керовані реактивні снаряди GMLRS, а згодом і балістичні ракети ATACMS завдали росіянам значних втрат. Але з часом російська система ППО адаптувалася до нових загроз і відсоток перехоплень значно збільшився.

Для прикладу, за даними, наданими дослідникам Збройними силами України, частка успішних влучань знизилася з майже 70% для GMLRS у 2022 році до приблизно 30% у 2023–2024 роках і часто до близько 8% у 2025 році.

А для атак на елементи системи ППО з досвіду використання було встановлено, що для знищення одного радара необхідно застосувати до 10 ракет ATACMS.

Варто зазначити, що під час протидії високоточному озброєнню, яке покладається на комбінацію супутникового та інерційного наведення, значну роль відіграють засоби РЕБ. Особливо у випадку протидії реактивним снарядам GMLRS, які застосовуються безпосередньо по полю бою або тактичному тилу, що надзвичайно насичені засобами РЕБ. Окрім того, окремою проблемою є точне визначення координат цілей.

За словами українських офіцерів, відповідальних за ударні операції, з якими поспілкувалися дослідники, навіть у випадках, коли Сили оборони використовували крилаті ракети Storm Shadow або інші «престижні» види озброєння, адаптація ППО РФ призвела до того, що часто росіянам вдається перехоплювати понад 50% таких боєприпасів, навіть при використанні комбінованих атак.

Водночас, як зазначають дослідники, що більше стає відомо про те, як функціонують російські системи, то більше вразливостей можна знаходити й використовувати. Зокрема за правильного поєднання ударних систем, якісної розвідки та засобів РЕБ рівень влучань можна знову підвищити.

Крім того, хоча вартість БпЛА не є незначною, ціна перехоплювачів також є суттєвою. Наразі російські зенітні ракети витрачаються швидше, ніж їх можуть виробляти. Однак це переважно зосереджено на системах малої дальності типу ЗРК «Оса» та ЗГРК «Панцир».

У листопаді було зафіксовано, що окупанти були вимушені оснащувати ЗРК «Оса-АКМ» застарілими ракетами морської версії 9М33М. Для використання цих ракет росіянам довелося змінити конструкцію бойової машини 9А33БМ3 комплексу «Оса-АКМ».

Подібні ознаки нестачі боєприпасів спостерігаються й в інших систем протиповітряної оборони РФ. Зокрема, на пускових установках ЗРК «Бук» російські військові часто розміщують лише одну-дві ракети.

Водночас Росія намагається більш ощадливо використовувати ракети для далекобійних ЗРК С-400 та значно наростити виробництво ракет для ЗГРК «Панцирь».