Популярні
Портрет ветерана російсько-української війни спробували змоделювати в Україні. Український ветеранський фонд Міністерства в справах ветеранів України у співпраці з соціологічною групою “Рейтинг” та виданням Texty.org.ua працювали над темою два місяці.
Повну статтю дослідницька група Катерини Спіріної та Дениса Губашова опублікувала на сайті українського ветеранського фонду. Ми пропонуємо вам скорочену версію.
Автори дослідження сформували образ ветерана російсько-української війни станом на 23 лютого 2022 року й спробували визначити, які проблеми мають сім’ї ветеранів війни, в тому числі – померлих або загиблих. Потім шукали можливі варіанти їхнього вирішення.
Також намагалися з’ясувати ставлення суспільства до ветеранів та думали над тим, як зробити його кращим у майбутньому. Спробували передбачити потреби ветеранів та їхніх родин у реаліях після 2022 року.
Серед ветеранів російсько-української війни є представники всіх вікових груп. Найбільше представників вікової групи від 31 до 40 років (34,5%) та від 19 до 30 – 31,1%. Ветерани російсько-української війни – переважно молоді люди працездатного віку, з можливістю вчитися і перекваліфіковуватися.
Заступниця міністра оборони Анна Маляр зазначила, що 15% особового складу Збройних силах України становлять жінки-військовослужбовці.
“У нас на сьогодні працює 56 тис. жінок, це і цивільний персонал, і військовослужбовці. Серед яких військовослужбовців 31 тис. – це 15% від загального складу. Якщо говорити про цивільний персонал, то це майже 25 тис. жінок”, – наголосила Маляр під час круглого столу “Захисники і захисниці. Рівні можливості захищати державу – базовий елемент національної стійкості та сталого розвитку” 13 жовтня 2021 року.
Більшість ветеранів повернулися на війну під час повномасштабного вторгнення. За даними онлайн-опитування, майже 60% ветеранів вже повернулись на війну, 14% – працюють, 9% – займаються волонтерством, 7% – інформаційним опором. Ще 7% опитаних ветеранів втратили роботу через війну.
Найбільша кількість опитаних ветеранів є військовослужбовцями ЗСУ та інших силових підрозділів – 31%. Натомість захисників, які не мають статусу ветерана – 13%. Серед захисників зросла частка працівників ІТ сфери: 16% осіб без статусу проти 11% ветеранів війни, ФОПів (самозайнятих осіб) – 18% проти 16%, сфери будівництва – 13% проти 8%.
За даними онлайн-опитування Українського ветеранського фонду, найчастіше захисники називають потребу в допомозі родині – 27%. Також нагальною є потреба з житлом (24%), інформаційна та юридична (по 22%), психологічна підтримка (17%), медична (15%).
Водночас родини захисників і захисниць України, в тому числі – сім’ї загиблих, найбільше потребують інформаційної та психологічної допомоги – 39% та 38%. Також 21% потребують матеріальної підтримки, юридичної – 20%, допомоги з житлом – 15%.
За даними Міністерства соціальної політики України, станом на 1 липня 2022 року більше 60% (277 118 з 438 834 осіб) ветеранів російсько-української війни мали передбачені українським законодавством пільги.
За даними опитування, найчастіше ветерани користуються субсидіями на житло – 68%, отримують пенсії – 20%, психологічну допомогу – 14%, пільгами на навчання скористалися 9%. Взагалі не користуються пільгами – 14%.
За даними Міністерства соціальної політики України, станом на 1 серпня 2022 року понад 16 тисяч ветеранів російсько-української війни мали статус внутрішньо переміщених осіб, тому для них питання житла та житлових субсидій на нових місцях проживання дуже гостре. Також для ВПО нагальною є потреба в працевлаштуванні та місцях догляду за дітьми чи іншими членами родини.
Більшість опитаних Українським ветеранським фондом комбатантів після перемоги планують повернутися до свого попереднього місця роботи. Найбільш привабливими сферами для роботи комбатантів залишаються сфера інформаційних технологій, власна справа, військова служба та сфера послуг.
Оскільки майже половина опитаних або не планують, або не могли відповісти ствердно про повернення до сфери діяльності, доцільною є підтримка бізнесу, який заснували ветерани, перекваліфікація та програми розвитку в нових сферах.
За даними Міністерства у справах ветеранів, державною програмою з професійного (курсового) навчання за 2021 рік скористалися 3328 ветеранів війни.
Більшість ветеранів російсько-української війни, які пройшли професійне (курсове) навчання, обрали такі практичні навички: уроки водіння – 2820 осіб, вивчення іноземних мов – 198, навчання в сфері ІТ – 86 людей, знання з менеджменту та управління – 37.
Так, у 2021-2022 навчальному році державною цільовою підтримкою для здобуття професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти скористалися ветерани війни: «фаховий молодший бакалавр» – 227 осіб, «бакалавр» – 10 219 осіб, «магістр» – 24 особи.
Також із числа дітей ветеранів війни здобули освіту «фаховий молодший бакалавр» – 3 463 особи, «бакалавр» – 7 257 осіб, «магістр» – 305 осіб.
Доцільним є збільшення доступу ветеранів до навчання на курсах перепідготовки чи вдосконалення знань в обраній сфері та створення умов для військовослужбовців.
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для здійснення заходів щодо надання соціальної та психологічної допомоги центрами соціально-психологічної реабілітації населення» до сфери управління Міністерства у справах ветеранів належить 5 центрів соціально-психологічної реабілітації населення, які фінансуються з державного бюджету. Міністерство є головним розпорядником бюджетних коштів і відповідальним виконавцем цієї бюджетної програми.
Проте бюджетна програма із психологічної реабілітації не може забезпечити всіх ветеранів, потреба більша за пропозицію.
Ветерани війни та захисники потребують більше можливостей психологічної реабілітації, ніж дає держава.
За даними соціологічного опитування групи “Рейтинг”, у термін «ветеран війни» респонденти вкладають різні категорії учасників воєнних дій: для третини – це асоціація з ветеранами, які воюють зараз, а для іншої третини – це, найперше, ветерани Другої світової війни. Ще 14% асоціюють термін із ветеранами АТО/ООС 2014-2021 року, лише 2% – з ветеранами Афганістану, 12% – з іншими категоріями учасників бойових дій, 8% – не змогли відповісти.
Цікаво, що для молоді «ветеран» частіше – це учасник Другої світової війни, а для найстарших – той, хто воює сьогодні. Також частіше про ветеранів як про учасників Другої світової війни говорять мешканці сходу та півдня, тоді як респонденти з заходу та центру під цим терміном мають на увазі бійців, які воюють за Україну сьогодні.
Говорячи про ветеранів російсько-української війни, респонденти найперше відчувають вдячність (64%) та гордість (50%). Чверть відчуває сум, коли зустрічає ветеранів, стільки ж відчувають радість. Про інші відчуття опитані згадували менш частіше: провину при зустрічі з ветераном відчувають 3%, сором і страх – по 2%, байдужість, гнів, неприязнь – всього по 1%. Частіше про сум щодо ветеранів говорять жінки, ніж чоловіки. Також дещо частіше відчувають сум ті, хто має близьких серед ветеранів АТО/ООС 2014-2021 рр.
Половина опитаних вважають, що для ветеранів російсько-української війни ймовірною є проблема безробіття, трохи менше половини вважають це малоймовірним. Приблизно однаково як вважають, так і не вважають ймовірними такі проблеми, як конфлікти в родинах ветеранів та зловживання алкоголем чи наркотиками. Щодо ризиків самогубств та порушення законів більшість вважають це малоймовірним для ветеранів. Частіше про можливість згаданих проблем говорять мешканці сходу та чоловіки. Також більш гостро наявність усіх цих проблем відчувають близькі ветеранів АТО, які вже не воюють й адаптуються до життя, тоді як близькі тих, хто ще воює, більш оптимістично дивляться на потенційні ризики, можливо, поки що їх недооцінюючи.
Більше половини опитаних респондентів готові надати фінансову та моральну підтримку ветеранам. Так, 66% респондентів зазначили, що готові допомагати адресно ветеранам, аби підтримувати фонди, які працюють з ветеранами. 65% готові підтримати морально ветеранів, 39% – надати інформаційну допомогу. Але допомогти з працевлаштуванням готові тільки 6%, із навчанням – 16%, надати юридичну допомогу – 4%, медичну – 6%.
Тому актуальними є державні програми для ветеранів з працевлаштування, освіти, психологічної допомоги.
Так, 94% респондентів зазначили, що доречною буде психологічна допомога, для 83% респондентів велике значення мають програми реінтеграції ветеранів. Найменше, однак значна частина опитуваних зазначила, що доречною є інформаційна кампанія – 50%.
Повну статтю “Портрет ветерана російсько-української війни 2014 – 2022 рр.” та висновки дослідження можна переглянути у на сайті Українського ветеранського фонду.
Підтримати нас можна через:
Приват: 5169 3351 0164 7408
PayPal - paypal@mil.in.ua
Стати нашим патроном за лінком ⬇
Підпишіться на розсилку наших новин
або на наш Телеграм-канал
Дякуємо!
ви підписалися на розсилку наших новин
