Підводна криза: лише 2 із 10 субмарин британського флоту здатні негайно вийти у море

Підводний компонент Королівського флоту наразі зіткнувся з однією з найбільших проблем у сфері підтримки атомного підводного флоту, що суттєво обмежило його оперативні можливості — фактично вони покладаються лише на два підводні човни.

Аналіз базується на рішенні генерал-сера Гвіна Дженкінса, який розпочав термінову 100-денну кампанію для усунення системних затримок у технічному обслуговуванні підводних човнів.

На сьогодні Королівський флот має у своєму складі десять підводних човнів: п’ять багатоцільових типу Astute і чотири носії балістичних ракет типу Vanguard. Теоретично це дозволяє Великій Британії виконувати більшість покладених завдань — як у сфері ядерного стримування, так і під час патрулювання Північного та Атлантичного океанів.

Однак на практиці з десяти підводних човнів боєздатними нині є лише два — один типу Astute (HMS Anson) та один носій балістичних ракет Vanguard (точний борт не розкривається).

Серед небоєздатних човнів типу Astute найдовше у простої перебуває HMS Ambush, який не виходив у море вже понад 1175 днів, тоді як головний човен серії — HMS Astute — простоює близько 111 днів, інші мають середнє значення днів біля причалу.

Проблема боєготовності підводного флоту пов’язана з надмірно тривалими термінами технічного обслуговування, а також із застарілою інфраструктурою, якої бракує навіть для підтримання чинної кількості човнів. Не вистачає також технічного персоналу для своєчасного ремонту.

Ситуація з човнами типу Vanguard теж невтішна. Хоча точна інформація про їхній стан не розголошується, нещодавнє повернення одного з човнів після 204 днів у морі стало показовим: це рекорд для британського флоту, який водночас демонструє і надмірне навантаження, адже стандартна тривалість патрулювання зазвичай становить 3–6 місяців.

Не краща ситуація і з ремонтами: головний човен HMS Vanguard перебував на технічному обслуговуванні понад 7 років на базі Девонпорт — термін, який у британському парламенті назвали неприйнятним.

Подібна доля чекає і на HMS Victorious, який у вересні 2023 року став на масштабну модернізацію (Deep Maintenance Period) на тій самій верфі. За оцінками, роботи можуть тривати від 5 до 7 років.

Варто зауважити, що наразі Королівський флот намагається виправити цю ситуацію.
Насамперед здійснюються роботи зі створення додаткових потужностей для обслуговування атомних підводних човнів — зокрема, плавучих сухих доків, які закуповуються у Фаслейні в межах програми EUSTON.

Крім того, військово-морська база Девонпорт проходить масштабну реконструкцію своєї докової інфраструктури для підводних човнів у межах програми SWIF (Submarine Workforce and Infrastructure Future).

Також вирішуються бюрократичні та організаційні проблеми, які призвели до того, що Королівський флот нині не може функціонувати на рівні, якого вимагає національна оборонна доктрина.

Раніше «Мілітарний» повідомляв, що на корабельні компанії BAE Systems відбулося офіційне різання сталі для атомного підводного човна HMS King George VI, четвертої та останньої субмарини з міжконтинентальними балістичними ракетами типу Dreadnought.