Перший український супутник зв’язку UASAT-NANO запустять у жовтні 2026 року, місце в ракеті вже зарезервовано

Український проєкт низькоорбітального супутникового угруповання UASAT LEO перейшов до етапу реалізації. Запуск першого українського супутника заплановано на жовтень 2026 року, місце для доставки на орбіту вже заброньоване.

Про це повідомляє видання SkyLinker.

Як зазначає видання, високошвидкісний супутниковий зв’язок змінив поле бою, відкривши епоху «війни дронів». Успішне використання супутникових мереж Starlink, OneWeb та інших систем також показало ключову роль супутникового зв’язку в умовах повномасштабного військового конфлікту.

Водночас стала помітнішою і критична залежність України від таких компаній — операторів супутникових рішень. Особливо з огляду на непевну зовнішню політику США.

Українська технологічна компанія STETMAN, оператор супутникового зв’язку UASAT, створила власний проєкт низькоорбітального супутникового угруповання UASAT LEO. Загалом компанія має амбітну мету — створити угруповання з 245 супутників зв’язку на низькій орбіті.

Ключовою особливістю проєкту є саме інтеграція можливостей, технологій та потреб усіх його учасників. Орбіти низькоорбітальних супутників у будь-якому разі покривають території різних країн. У більшості з них є, по суті, аналогічні потреби у власному суверенному зв’язку. Сучасна доступність технологій дозволяє не лише швидко реалізувати такий проєкт, а й від самого початку зробити його економічно вигідним для всіх учасників.

Зазначається, що проєкт UASAT LEO швидко отримав підтримку українського уряду та компаній країн-партнерів. Підтримку проєкту надали й відповідні структури Європейського Союзу. До розробки та виробництва технологічних рішень залучені провідні світові компанії.

Спільні зусилля розробників, виробників та партнерів проєкту дозволили вивести UASAT LEO на чітку траєкторію запуску. Компанія STETMAN уже офіційно зареєструвала перший супутник угруповання UASAT відповідно до правил міжнародного регулятора ITU. Це стало першою за дуже довгий час реєстрацією саме українського супутника.

Запуск першого українського супутника зв’язку, який стане ключовим для тестування та відпрацювання технологій, уже заплановано на жовтень 2026 року. Місце на транспорті для доставки на орбіту вже заброньоване, а сам супутник отримав назву UASAT-NANO.

UASAT LEO має забезпечити власну супутникову мережу для суверенного зв’язку України та країн-партнерів. Частиною проєкту є також розробка та виробництво сучасних терміналів супутникового зв’язку. Отже, проєкт має стати ключовим рішенням у забезпеченні надійного незалежного зв’язку відповідно до потреб країни.

Як наголошує видання, мова не йде про комерційну конкуренцію з глобальними операторами Starlink, OneWeb, Amazon LEO та іншими. Україна, як і країни-партнери, потребує власного надійного зв’язку для забезпечення критичних потреб життєдіяльності та оборони. UASAT LEO створюється саме для цього.

Українська космічна програма

Після початку повномасштабного російського вторгнення питання суверенної системи супутникового зв’язку та розвідки постало як ніколи гостро. Попри надання партнерами розвідувальної інформації, такий обмін може ставати жертвою уявлень країн-партнерів про «ескалацію» і через потребу додаткової координації є повільнішим за суверенні рішення.

Водночас одного власного SAR-супутника, закупленого волонтерами, та доступу до комерційних супутникових сервісів недостатньо для покриття всіх потреб.

Тому ще у жовтні 2022 року уряди Чехії та України досягли політичної угоди щодо створення оборонного кластера, у межах якого було ініційовано проєкт, за яким чесько-українське співробітництво розроблятиме супутники, необхідні обом країнам.

Наприкінці березня 2025 року стало відомо, що в Міністерстві оборони створили Управління космічної політики.

«Воно збере в одному місці всіх стейкхолдерів, що займаються космосом, та об’єднає їхні зусилля. Йдеться про космічні підприємства, міжнародних партнерів, комерційні компанії, наукову спільноту і, звісно, сили оборони», — розповіла про завдання управління Катерина Чорногоренко.

Управління працює у трьох напрямах:

• законодавство;
• технологічна експертиза;
• координація космічної підтримки.

Уже з 2026 року передбачено, що Україна розроблятиме супутники разом із країнами-партнерами. Тоді ж заплановано створення системи космічної ситуаційної обізнаності та інтеграцію її в оборонні технології.

Фінальний крок у 2030–2035 роках — створення цілісного космічного сегмента оборони, а саме супутникового угруповання (constellation), яке надаватиме аналітику в режимі реального часу та стане частиною глобальних безпекових проєктів.

Ключовим компонентом угруповання оптичної розвідки «Сузір’я» стане супутник Drak, який розробляється спеціально для Збройних сил України компаніями, що входять до чеського космічного кластера Brno Space Cluster, у співпраці з українськими фахівцями. Головним інтегратором проєкту виступає чеська фірма TRL Space. Супутник буде оснащений камерою для роботи у видимому спектрі з дуже високою роздільною здатністю — менш ніж один метр на піксель.

Планується, що загалом буде виведено на орбіту п’ять супутників: перший запустять у 2026 році, а останній — у 2031 році.

У вересні 2025 року українські та французькі компанії підписали угоду про співпрацю у сфері космічних технологій, яка передбачає створення сузір’я супутників. Угода передбачає формування національного консорціуму для запуску сузір’я малих інтелектуальних супутників, які забезпечать Україні суверенний доступ до даних космічного спостереження.