ППО є першочерговою потребою з української сторони. Україна потребує захисту від російської авіації та ракетних атак. Хороші оперативні результати комплексу означають, що протиповітряна оборона загалом і NASAMS зокрема є дуже бажаними з українського боку“, – каже міністр оборони Бйорн Арільд Грам.

Терміни передачі озвученого вище обладнання не повідомляють.

Додаткові пускові установки можуть бути включені в систему вже розгорнутих на території України комплексів. Це має збільшити максимальну кількість готових до пуску ракет зенітного комплексу, що може бути необхідним у випадку масових ракетних атак.

Або ж можна створити окремо один новий зенітний вогневий взвод, до якого має увійти один з переданих командних пунктів, норвезькі пускові та дві пускові, раніше передані Литвою.

Відсутню радіолокаційну станцію можна легко замінити інтеграцією однією із вже переданих західними союзниками РЛС завдяки відкритій архітектурі NASAMS.

Таке рішення разом із переданими в березні цього року у співпраці із США двома норвезькими взводами ЗРК потенційно формує вже третю батарею NASAMS на озброєнні ЗСУ.

NASAMS

NASAMS – це норвезько-американський ракетний зенітний комплекс середнього радіуса дії, який виробляє консорціум американської корпорації Raytheon Technologies і норвезької групи Kongsberg.

ЗРК NASAMS. 2014 рік. Норвегія. Фото: David van Keulen

Основна тактична одиниця NASAMS – батарея. Склад батареї може коливатись, проте зазвичай до нього входить три вогневих взводи (firing unit), кожен з яких включає 2-3 ракетні пускові установки, один радар AN/MPQ-64F1 Improved Sentinel, один автомобіль управління (командний пункт) та один автомобіль з оптичною станцією MSP500.

Кожна пересувна пускова установка має шість контейнерів із зенітними ракетами. Дальність стрільби зенітної системи в конфігурації NASAMS II становить до 25 км, а досяжність по висоті – до 14-15 км. Остання версія комплексу NASAMS IIІ здатна уражати цілі на відстані до 40 км.