Китайці відтворили технології ASML і йдуть до власного виробництва передових чипів

Китайські вчені створили прототип машини, здатної виробляти передові напівпровідникові чипи. Вони лежать в основі штучного інтелекту, смартфонів і зброї та роками були ключовими для військової переваги Заходу.

Про це повідомляє агентство Reuters із посиланням на джерела.

Прототип завершили на початку 2025 року, наразі він проходить випробування. Машина займає майже всю площу одного виробничого цеху. За словами двох співрозмовників, обізнаних із проєктом, її створила команда колишніх інженерів нідерландського напівпровідникового гіганта ASML, які відтворили технологію компанії шляхом зворотного інжинірингу її машин екстремальної ультрафіолетової літографії (EUV).

Найімовірніше, частину цієї мережі координує Huawei. На об’єкті режим секретності максимальний — інженери часто сплять на роботі та працюють із обмеженим доступом до телефонів. Фахівцям ASML платили бонуси від $420 до $700 тисяч, видавали фальшиві посвідчення та змушували працювати під вигаданими іменами.

Китайці використали метод зворотного інжинірингу: прототип будують, розбираючи старі машини ASML, які скуповують на вторинному ринку через посередників. Джерела Reuters також згадують деталі Nikon і Canon.

Машини EUV перебувають у центрі «технологічної холодної війни». Вони використовують промені екстремального ультрафіолетового світла для нанесення схем, у тисячі разів тонших за людське волосся, на кремнієві пластини. Чим менші схеми, тим потужніші чипи.

Китайська машина вже працює і успішно генерує екстремальне ультрафіолетове світло, однак поки що не виробляє придатні до використання чипи, зазначили джерела.

Роки на технологію

У квітні генеральний директор ASML Крістоф Фуке заявив, що Китаю знадобиться «дуже, дуже багато років», щоб розробити таку технологію. Втім, існування прототипу свідчить, що Китай може бути на роки ближче до напівпровідникової незалежності, ніж очікували аналітики.

Попри це, Китай досі стикається із серйозними технічними труднощами, зокрема у відтворенні високоточної оптики, яку виготовляють західні постачальники.

Наявність деталей зі старіших машин ASML на вторинних ринках дозволила Китаю створити вітчизняний прототип. За словами двох джерел, уряд поставив мету — почати виробництво працездатних чипів на цьому прототипі до 2028 року. Учасники проєкту вважають більш реалістичним термін 2030 року, що все одно на кілька років раніше, ніж очікували аналітики, оцінюючи час необхідний Китаю для наздоганяння Заходу у чипах.

Цей прорив став кульмінацією шестирічної урядової ініціативи з досягнення самодостатності у сфері напівпровідників — одного з найвищих пріоритетів голови КНР Сі Цзіньпіна. Хоча цілі Китаю в цій сфері були публічними, проєкт EUV у Шеньчжені реалізовували таємно, повідомили джерела.

Проєкт є частиною національної напівпровідникової стратегії, яку, за даними державних медіа, курує довірена особа Сі Цзіньпіна — Дін Сюесян, голова Центральної комісії Комуністичної партії з науки і технологій.

Джерела Reuters порівняли проєкт із китайською версією «Мангеттенського проєкту» — американської воєнної програми зі створення атомної бомби.

«Мета полягає в тому, щоб Китай зрештою зміг виробляти передові чипи на машинах, повністю зроблених у Китаї, — сказав один із співрозмовників. — Китай хоче на 100% витіснити Сполучені Штати зі своїх ланцюгів постачання».

До цього часу лише одна компанія опанувала технологію EUV — ASML, штаб-квартира якої розташована у Вельдховені, Нідерланди. Її машини вартістю близько $250 мільйонів є незамінними для виробництва найсучасніших чипів, які розробляють такі компанії, як Nvidia та AMD, і виготовляють виробники на кшталт TSMC, Intel і Samsung.

Системи EUV від ASML наразі доступні союзникам США, зокрема Тайваню, Південній Кореї та Японії.