Китай збільшить свої витрати на оборонні потреби на 7,2%, що призведе до нарощення військового бюджету до 245 мільярдів доларів.

Новину оприлюднило видання Associated Press з посиланням на результати першої сесії щорічних зборів законодавчого органу Китаю.

Військові витрати Китаю вже сьогодні залишаються другим за величиною після США. Проте уряд Китаю вирішив їх збільшити ще на 7,2% у 2025 році для продовження розбудови власної армії.

У той же час, за оцінками американського міністерства оборони, загальні витрати Китаю на оборону можуть бути на 40% більшими за офіційні показники за рахунок статтей фінансування, включених в інші бюджети.

Країна пов’язує збільшення бюджету зі збільшенням військових навчань, обслуговуванням і покращенням життя 2 мільйонів військовослужбовців. Однак більш реальною причиною вбачається розбудова флоту, стратегічних військ та армії у зв’язку з ростом військової напруги між США, Австралії та сусідніми країнами.

Останні роки Китай нарощує військову присутність у Південно-Китайському морі, підкріплюючи невизнані іншими країнами територіальні претензії на більшу частину акваторій.

Упродовж минулого року країна також провела серію масштабних військових навчань із залученням ракетних військ, флоту та авіації навколо Тайваню, демонструючи готовність до агресивних дій щодо острівної країни.

Розбудова стретегічного потенціалу

В останні роки Китай переживає найшвидше розширення та амбітну модернізацію своїх ядерних сил в історії, керуючись метою витримати стратегічну конкуренцію зі США та Росією. Ці зусилля є частиною прагнення до середини сторіччя мати військо «світового класу», що відповідає «великій сучасній соціалістичній країні».

Країна планує продовжити значну модернізацію всіх трьох ланок своєї ядерної тріади, зокрема: оновлення існуючих класів озброєнь, як-от версії рідкопаливної міжконтинентальної балістичної ракети DF-5 з однією і кількома боєголовками; розробка нового класу атомних підводних човнів-носіїв МБР та стратегічного малопомітного бомбардувальника.

За останні 5 років Китай оновив повітряну частину ядерної тріади, що складається з сухопутних, морських і повітряних сил НОАК з бомбардувальником H-6N, здатним здійснювати дозаправку в повітрі та нести балістичну ракету повітряного базування. Китай публічно продемонстрував цей бомбардувальник під час параду до Національного дня 2019 року.

Були розгорнуті підрозділи перших високоточних носіїв ядерного озброєння — балістичних ракет DF-26, що мають заявлене кругове відхилення від цілі в межах 100 метрів при максимальній дальності польоту 5000 км.

Також за останні роки Китай увів у стрій два нові атомні підводні човни Тип 094, що забезпечило необхідні потреби для безперервного чергування носіїв ядерних балістичних ракет у відкритих водах у мирний час. Крім того, було удосконалено їх озброєння з появою модернізованих балістичних ракет підводного старту JL-3.

За оцінками американської розвідки, до 2030 року Китай наростить свій ядерний арсенал з 500 до понад 1000 ядерних боєголовок. Більша частина припадає на дедалі більшу кількість міжконтинентальних балістичних ракет (МБР), що здатні уражати континентальну частину США.

Для свого арсеналу китайська армія розширює війська стратегічного призначення:

• Розгорнуто шахтні пускові установки для МБР DF-31 і DF-41 у кількості близько 300 одиниць.
• Створюються додаткові бригади, оснащені пусковими установками з МБР DF-26 у ядерному та неядерному виконанні.
• Створюються нові мобільні бригади МБР зі збільшенням кількості пускових установок з 6 до 12 одиниць на бригаду.

З 2021 року Китай активно розбудовує розгалужену мережу шахтних пускових установок для міжконтинентальних балістичних ракет у пустелі у провінції Ганьсу автономного району Внутрішня Монголія. Масштабний комплекс зі 120 шахтних установок виявив Центр досліджень нерозповсюдження імені Джеймса Мартіна.

Розвідка також зазначає, що Китай, імовірно, прагне створити ядерні боєголовки меншої потужності, щоб забезпечити пропорційні варіанти відповіді, чого не можуть забезпечити вже наявні боєголовки високої потужності.

У своїх судженнях американське агентство спирається на китайські військові праці, публікації китайських стратегів, дані про оборонну промисловість та наступні вказівки президента країни.