Російський виробник безпілотних літальних комплексів «Эникс» розробив для військових десятки різних безпілотників.
Серед них – повітряні мішені, імітатори авіаційних цілей, БПЛА різного призначення та квадрокоптер.
Свою продукцію компанія «Эникс» продемонструє на російській виставці «Армия-2023».
Зокрема, на стенді можна буде побачити повітряну ціль Е95М, яка забезпечує імітацію малорозмірної аеродинамічної маневруючої цілі типу «Дистанційно пілотований літальний апарат» і «Управляюча плануюча авіабомба».
Частково Е95М здатна імітувати крилаті ракети та літаки тактичної авіації. У стандартних варіантах як корисне навантаження використовуються кутовий відбивач, лінза Люнеберга, ІЧ-трасери та ІЧ-пастки (засоби інфрачервоної протидії – ред.).
На основі зауважень, отриманих під час експлуатації Е95М, «Эникс» розробив малорозмірну повітряну ціль повітряного старту Е17МП.
У даній моделі збільшена швидкість, тривалість польоту, можливий старт з полігону, розташованого вище ніж 1000 метрів над рівнем моря; збільшено діапазон робочих температур. Для заправки Е17МП використовується найбільш поширене у світі паливо – гас (для заправки Е95М використовувався нефрас).
Е17МП призначена для забезпечення бойової підготовки військ та відпрацювання (випробувань) засобів протиповітряної оборони. Ціль імітує маневрені цілі типу дистанційно пілотованих літальних апаратів (ДПЛА), керованих авіабомб, крилатих ракет і частково літаків та гелікоптерів.
Аналогічний набір корисного навантаження має малорозмірна повітряна ціль повітряного старту Е17МТ, але також вона отримала ІЧ-пастки.
Ще одна малорозмірна повітряна ціль повітряного старту – Е17МВ – розроблена як плануюча ціль для авіації.
Виріб запускають із літального апарату. Комплекс призначений для забезпечення бойової підготовки військ та відпрацювання (випробувань) засобів ППО.
Е17МВ імітує маневрені цілі типу ДПЛА, керованих авіабомб, крилатих ракет та частково літаків та гелікоптерів.
Як відзначають фахівці «Эникса», всі мішені, розроблені фірмою (Е95М, Е17МП, Е17МВ та ін), можна задіяти одночасно для декількох видів озброєння, використовуючи при цьому одну наземну станцію управління.
Платформа повітряного старту «Астра» (М850) імітує маневрені цілі типу ДПЛА, керованих авіабомб, крилатих ракет та частково літаків та гелікоптерів.
Аналогічні завдання дозволяє вирішувати повітряна платформа наземного старту «Берта» (Е08).
Управління апаратом забезпечується по радіоканалу або програмі, також він оснащений системою навігації GPS.
На борту «Берту» можна встановити будь-яке корисне навантаження за бажанням замовника.
Стандартні варіанти – ТБ-камера, тепловізор, кутовий відбивач, лінза Люнеберга, ІЧ-трасери, ІЧ-пастки, спеціальні скидні контейнери.
Безпілотний літальний апарат ближньої дії «Элерон-3» (Т28) призначений для контролю та спостереження з повітря за об’єктами та технікою на віддалених ділянках місцевості.
БПЛА підходить для дистанційного моніторингу земної поверхні.
В автономному режимі «Элерон-3» виконує у польоті запрограмовані функції та автоматично повертається до місця старту.
Подібними можливостями мають дрони «Элерон-7» та «Элерон-10». Основні відмінності пов’язані зі складом корисного навантаження. Якщо «Элерон-3» використовує відеокамеру з 10-кратним збільшенням, то у «Элерон-7» вже 30-кратне збільшення, а у «Элерон-10» – 36-кратне. Також у трьох безпілотників різні комплектації тепловізорів.
Безпілотний літальний апарат ближньої дії «Валдай» (Т16Э) дозволяє спостерігати за місцевістю за допомогою модуля денного діапазону або модуля нічного діапазону.
В автоматичному режимі польоту використовується інерційна система навігації з корекцією за даними супутникових навігаційних систем ГЛОНАСС/GPS.
У напівавтоматичному режимі оператор змінює курс, висоту, швидкість та керує корисним навантаженням. За відсутності даних від супутникових навігаційних систем, безпілотник здатний продовжувати рух. Можливий політ БПЛА лінією візування.
Квадрокоптер «Веер» призначений для цілодобового ведення повітряної оптико-електронної розвідки. Крім пошуку та виявлення цілей, апарат дозволяє визначати їх точне місцеперебування.
В автономному режимі «Веер» може виконувати введену перед стартом програму-завдання, зберігаючи радіомовчання. Автоматичний режим допускає можливість коригування цілей за командами із наземного пункту управління.
Нагадаємо, у ході російсько-української війни Сили оборони неодноразово захоплювали російські безпілотники цієї компанії.
Підтримати нас можна через:
Приват: 5169 3351 0164 7408 PayPal - [email protected] Стати нашим патроном за лінком ⬇
Підпишіться на розсилку наших новин
або на наш Телеграм-канал
Дякуємо!
ви підписалися на розсилку наших новин