Український оператор зенітного комплексу «Бук» розкрив особливості застосування техніки після модернізації за програмою FrankenSAM.

Інтерв’ю з оператором комплексу, старшим лейтенантом Станіславом публікує Командування Повітряних сил ЗСУ.

22-річний молодший офіцер працює на східному напрямку фронту, де перед ним стоять задачі прикриття наземних сил від повітряних загроз. Бійці використовують тактику засідок, сковуючи можливості російської тактичної авіації.

Станіслав пояснює, що комплекси ППО залишаються однією із пріоритетних цілей для рашистів. До того ж, з інтеграцією у зенітний комплекс американських ракет RIM-7 Sea Sparrow дальність дії «Буків» скоротилася, відповідно задля ефективної роботи треба під’їжджати ближче до фронту.

У послужному списку операторів значна кількість російських крилатих ракет та безпілотників, проте не літаків. Це пояснюється зосередженням російських літаків на застосуванні коригованих авіабомб на великому віддалені від лінії фронту.

«Насправді наш екіпаж чекає з великим нетерпінням, щоб в зону досяжності нашого комплексу залетіла хоч одна ворожа «сушка». Хочеться уже записати на свій рахунок не лише ракети та дрони, а й ворожий літак. Хоча роботи вистачає…», — розповідає офіцер.

Модернізація українських «Буків»

Рішення про інтеграцію дещо застарілих західних зенітних ракет RIM-7 у радянські комплекси «Бук-М1» українські військові ухвалили через виснаження запасів оригінальних зенітних ракет 9М38.

Проєкт модернізації розробили спільно американські та українські інженери та вперше втілили в металі у Сполучених Штатах у листопаді 2023 року. Оновлення передбачало роботи над радарами самохідних пускових установок 9А39 для належної взаємодії з новими ракетами та доопрацювання під них пускового обладнання.

За словами тодішнього речника Повітряних сил Юрія Ігната, така модернізація обмежила потенціал комплексу через менші характеристики ракет.

«Вони [захищають], нехай і на невеликому радіусі. Ракети Sea Sparrow зможуть допомогти захистити об’єкти критичної інфраструктури передусім», – наголосив Юрій Ігнат.

І справді, RIM-7 має набагато скромнішні можливості: ракета здатна уражати повітряні цілі на відстані до 20 000 метрів та до 15 000 метрів за висотою. Водночас дефіцитні 9М38 були здатні перехоплювати об’єкти на відстані до 32000 метрів та висоті до 20000 метрів.

Унаслідок модернізації скоротився і возимий боєкомплект кожної вогневої установки: замість чотирьох ракет 9М38 вони несуть лише три перехоплювачі Sea Sparrow.