Берегова охорона Південної Кореї жорстко затримала китайське судно

Берегова охорона Південної Кореї силою присікла спробу порушити свої територіальні води китайськими риболовними суднами з так званої флотилії «маленьких блакитних чоловічків»

Про це пише оглядач Nguyen Ho.

Повідомляється, що Берегова охорона Південної Кореї (KCG) піднялася на борт одного із суден-порушників, застосувала сльозогінний газ на палубі та затримала порушників.

Китайські риболовні судна, які порушують територіальні води Республіки Корея, часто належать до так званої Морської міліції Китаю — формування, яке називають «маленькими блакитними чоловічками».

Ці сили входять до структури регулярних збройних сил КНР і включають у своєму складі як звичайні, так і спеціально побудовані морські рибальські судна.

The Chinese maritime militia thought they could swarm South Korean waters like they own the Yellow Sea.

Plot twist: The South Korean Coast Guard (KCG) rolled up, tear-gassed the deck, zip-tied the invaders, and seized the boat.

Cry harder, Beijing! @SariArhoHavren pic.twitter.com/LdEWhJxIVH

— Nguyen Ho (@NguyenHo1096438) November 24, 2025

Китайська морська міліція вважається важливою складовою морської могутності Китаю і відіграє ключову роль у відстоюванні національних інтересів у спірних морських зонах.

Вона активно бере участь у територіальних суперечках і конфліктах щодо меж зон юрисдикції, а також контролює іноземну діяльність, зокрема військову, у водах, на які претендує Китай.

Морська міліція фінансується Пекіном на пряму, членами екіпажу є як військові, так і цивільні моряки.

Такі дії Китаю стосовно Південної Кореї далеко не нові. З 2016 року китайським судам з відповідним дозволом було дозволено ловити рибу в водах Республіки Корея, але незаконний промисел останнім часом став предметом розбіжностей.

З того часу фіксуються випадки жорстоких зіткнень між береговою охороною Республіки Корея та китайськими членами екіпажу.

Екіпажі часто вимикають транспондери та ігнорують попередження корейської берегової охорони, що ускладнює їх ідентифікацію та перешкоджає контролю.

Ця ситуація спричиняє значне виснаження рибних ресурсів у регіоні, що позначається на місцевій рибальській промисловості.

Подібна поведінка є частиною ширшої стратегії Китаю щодо посилення свого впливу в прикордонних морських зонах, що створює додаткові виклики для безпеки та політичних відносин у регіоні.

Водночас Пекін офіційно заперечує свою відповідальність за дії риболовних суден, називаючи інциденти непорозуміннями.

Такі ж дії відбуваються й стосовно інших країн, зокрема й Перу.

Так, у 2024 році у виключній економічній зоні країни було зафіксовано 525 китайських суден, тоді як у самому Перу їх було ледве 239.

The red dots show Chinese fishing vessels swarming Peru’s EEZ in 2024

525 Chinese boats in Peruvian waters, while Peru itself barely had 239

China’s greedy pirates emptied their own seas and are now hijacking the livelihoods of other nations’ fishermen. pic.twitter.com/MQdkZC0SrT

— David Walpiri (@DWalpiri) November 22, 2025

Окрім фактичного завоювання чужих вод, Китай придушує місцевий риболовний промисел й спустошує водні ресурси.