Україна отримала 11-тий комплекс IRIS-T SLM

Україна отримала від Німеччини 11-й зенітний ракетний комплекс IRIS-T SLM, який вже ввели в експлуатацію та залучили до протиповітряної оборони.

Про це 1 жовтня повідомив проєкт German Aid to Ukraine (GAU) із посиланням на поінформоване джерело, знайоме з процесом постачання. Інформацію оприлюднили через кілька тижнів після передачі з міркувань безпеки.

В коментарі для «Мілітарного» автор проєкту розказав, що дві додаткові пускові (1x SLM/1x SLS), про які оголосили раніше, ще не входять до складу переданих Україні вогневих одиниць.

У 2026 році це друга вогнева одиниця IRIS-T SLM передана Україні, та одинадцята з початку повномасштабного російського вторгнення. Десяту передали у травні.

За даними GAU, до кінця року Україна має отримати ще одну таку систему — дванадцяту.

Німеччина також фінансує посилення вже переданих і майбутніх комплексів додатковими пусковими установками IRIS-T SLM та IRIS-T SLS.

На ці роботи німецький уряд виділив 182 мільйони євро. Поєднання ракет середньої дальності SLM та дешевших ракет малої дальності SLS має дозволити гнучкіше розподіляти боєприпаси залежно від типу цілі.

Україна має отримати загалом 18 вогневих одиниць IRIS-T SLM

За словами автора проєкту, після вже отриманих 11 вогневих одиниць Україна має отримати ще сім, що доведе їх загальну кількість до 18.

«Наскільки мені відомо, Україна отримає ще сім вогневих одиниць, тобто загалом матиме 18», — розповів автор German Aid to Ukraine «Мілітарному».

За наявною у нього інформацією, постачання цих систем Україні вже забезпечені до кінця 2028 року.

На запитання «Мілітарного» про можливі виробничі обмеження при подальшому нарощуванні постачань автор проєкту зазначив, що проблемним компонентом точно не є радари TRML-4D. Їх виробляє німецька компанія HENSOLDT, яка, за його оцінкою, добре справляється з нарощуванням виробництва.

Наразі він бачить відносно збалансовані темпи виробництва самих вогневих одиниць та ракет до них, хоча визначити, який саме компонент виробляють у найменших кількостях, неможливо.

Для продовження виробництва можуть знадобитися нові замовлення

Автор German Aid to Ukraine також зазначив, що йому невідомо про вже ухвалене рішення щодо розширення програми постачання понад нинішні плани.

Водночас, за його оцінкою, якщо Німеччина плануватиме продовжувати передачу IRIS-T SLM Україні після виконання вже укладених контрактів, замовлення ще приблизно двох-чотирьох вогневих одиниць може знадобитися протягом найближчих місяців, щоб не втрачати сформовані виробничі потужності.

При цьому виробничі черги можна коригувати за домовленістю з іншими замовниками. За його словами, подібні перестановки вже відбувалися, зокрема між замовленнями Німеччини та Естонії.

Подальші контракти, на його думку, залежатимуть також від того, як Берлін оцінюватиме тривалість війни та подальшу потребу України у системах ППО.

Офіційно уряд Німеччини продовжує вказувати IRIS-T серед основних напрямків військової допомоги Україні. У переліку запланованих і поточних постачань також зазначені додаткові комплекси IRIS-T та ракети до них.

Крім того, у квітні 2026 року уряди України та Німеччини окремо зафіксували контракт на постачання додаткових пускових установок IRIS-T як один із пріоритетів двосторонньої співпраці у сфері безпеки.

За даними GAU, українські IRIS-T SLM використовують насамперед для боротьби з російськими крилатими ракетами та безпілотниками. Проєкт оцінює середню результативність перехоплень комплексами приблизно у 95%, посилаючись на наявні дані про їх бойове застосування.

IRIS-T SLM

IRIS-T SLM – це зенітний ракетний комплекс представлений у 2014 році на базі ракети збільшеного радіусу дії IRIS-T SL. Саму ракету почали розробляти у 2007 році.

У порівнянні з оригінальною версією IRIS-T SL більший у довжині та у діаметрі. Завдяки новому твердопаливному двигуну може досягати швидкості до 3 Махів (3675 км/год), а також дальності до 40 кілометрів зі “стелею” у 20 км.

Стандартною бойовою одиницею комплексу є батарея до складу якої входить:

• командний пункт,
• багатофункціональний радар виявлення та супроводу цілей (TRML-4D, CEAFAR, Ground Master 200 або інший)
• самохідні пускові установки.

Кожна пускова установка ЗРК несе направляючу для восьми транспортно-пускових контейнерів із ракетами.