За попередніми розрахунками тільки для ефективного патрулювання Аденської затоки (враховуючи інтенсивність піратських дій) необхідно до 140 кораблів та значно більше, щоб перекрити морський район у 2,5 мільйона кв. км вздовж східного узбережжя Сомалі та в Індійському океані. Складна ситуація в регіоні та значне залучення багатонаціональних сил потребують вдосконалення координації їхніх дій, чіткої організації взаємодії, вдосконалення системи обміну інформацією та попередження конфліктних ситуацій під час виконання спільних завдань.

 З цією метою з ініціативи командування НАТО з грудня 2008 року проводяться спільні засідання всіх зацікавлених сторін в межах Міжнародної військової групи щодо обміну інформацією та запобігання конфліктним ситуаціям (SHADE) в регіоні. Вже є приклади дієвості такої співпраці.

Один із них зовсім “свіжий”. 5 лютого цього року торговельне судно-балкер Ariella водотоннажністю 32442 тонни під прапором Антигуа й Барбуда йшло по Міжнародному рекомендованому транзитному коридору (IRTC) в Аденській затоці у складі групи судів і було атаковано піратами. Вони встигли висадитися на борт балкера й спробували встановити контроль над судном. Серед 25 членів екіпажу – 15 філіппінців, словак, індієць, болгарин і семеро українців. Піратам здавалося, що все йде за планом – вони на борту, екіпаж у заручниках і судно відправиться до місця полону. Але подальші події ошелешили корсарів. Сигнал небезпеки з Ariella був прийнятий кораблем ВМС Індії Tabar, що відправив відповідне повідомлення далі по Системі обміну інформацією та висвітлення обстановки Mercury. Відтак з’явився французький патрульний літак берегової авіації ВМС ЄС, що підтвердив наявність озброєних піратів на борту торговельного судна.

Про те, що відбувається на ньому своєю чергою було повідомлено вахтовим офіцерам данського корабля Absalon, що входить до складу 508-ї Об’єднаної оперативної групи НАТО (CTF-508). І тут почалося найцікавіше. Виявилося, що екіпаж торговельного судна організовано й у повному складі сховався в безпечному місці на борту судна – у так званій цитаделі. Отже, не піддаючи екіпаж судна небезпеці, коммандос із данського корабля висадилися на борт Ariella (уперше за історію боротьби із сомалійськими піратами спецпризначенці висадилися на борт уже захопленого піратами судна!).

Здивуванню корсарів не було меж. Ця операція показала високий рівень взаємодії ВМС різних країн і тих, що входять до різних оперативних з’єднань. Превентивні заходи на борту судна – влаштування цитаделі, організація правильного плану безпеки судна у взаємодії із силами ВМС дали позитивний результат – судно було звільнене. Без жодного пострілу!

Чим ми можемо допомогти…

Військово-Морські Сили України, а в даному випадку два компоненти: морський (у складі бойових надводних кораблів, вертольота корабельного базування і спеціального підрозділу) і наземний (підрозділи морської піхоти та національний Контактний пункт, як окремий підрозділ), роблять свій внесок у виконання взятих нашою країною міжнародних зобов’язань та функціонують у складі багатонаціональних підрозділів в операціях під проводом НАТО “Активні зусилля” у Середземному морі та стабілізаційних сил КFOR у Косові. Досвід, набутий під час операцій НАТО, досягнутий рівень сумісності та оперативних можливостей кораблів та підрозділів ВМС у відповідності до стандартів Альянсу дає змогу виконувати завдання у складі багатонаціональних сил, що неодноразово відзначалося представниками командування НАТО. Зважаючи на зростаючу потребу в подальшому збільшенні угруповання військово-морських сил біля узбережжя Сомалі, а також враховуючи готовність національних сил, які включені до спільного фонду оперативних сил та можливостей Концепції оперативних можливостей, найбільш доцільним внеском України у проведення операцій із протидії піратству у регіоні може бути направлення корабля класу “фрегат” з вертольотом корабельного базування і спеціальним підрозділом та безпосередньо залучення національного Контактного пункту.

Є кілька варіантів можливого застосування українських ВМС до виконання завдань з протидії піратству, проте необхідно провести детальне вивчення та погодження питань організації взаємодії та логістики.

..й що заважає це зробити

Сьогодні саме логістика є ключовим аспектом успішного виконання завдань. Відсутність суден-баз матеріально-технічного забезпечення та кораблів комплексного забезпечення допоміжного флоту значно обмежує можливості застосування наших ВМС. До того ж район є складним з точки зору надання послуг та організації забезпечення в портах, особливо це стосується забезпечення пальним. Концепція логістичної підтримки кораблів під час участі в операціях з врегулювання кризи у складі багатонаціональних сил як на березі, так і в морі визначається готовністю країни, яка направляє сили, самостійно забезпечити прибуття в район операції та бути готовим до виконання завдань. Тобто забезпечення корабля у районі дій здійснюється за рахунок країни, яка направляє сили та координує їхні дії через Центр логістичного забезпечення, який знаходиться у Джибуті та штаб Багатонаціональних морських сил у Манамі (Бахрейн). Заправка пальним та забезпечення кораблів за системою об’єднаної підтримки сил здійснюється від танкерів та суден забезпечення зі складу оперативних угруповань, а також суден забезпечення третіх країн, які залучаються до операції. Основний варіант – від танкерів оперативного угруповання СТF-465, запасний – від угруповання логістичного забезпечення СТF-53. Як резервний варіант – заправка від танкерів третіх країн за їхньої наявності у складі сил. Інші шляхи поповнення пального – через комерційні структури, використовуючи порти Джибуті, Момбаса і Салалах. У даному випадку поповнення запасів продовольства буде здійснюватись під час заходів у порти у взаємодії з портовими агентами відповідних компаній. Стратегічне поповнення запасів і постачання запасних частин буде здійснюватись по національних каналах. Доставка в район операції організовуватиметься у взаємодії зі штабами структур логістичного забезпечення у Джибуті та Манамі. Основний спосіб доставки – повітряним шляхом через аеропорти Джибуті, Найробі і Момбаса залежно від місця знаходження корабля та району виконання поставлених завдань.

Поточне поповнення запасів здійснюватиметься морем з використанням морських контейнерів через порти Джибуті і Момбаса у взаємодії з офіцером логістичного забезпечення. Виходячи із зазначених потреб та попередніх розрахунків, залучення корабля класу “фрегат” з вертольотом корабельного базування та спецпідрозділом на борту є найбільш ефективним варіантом проведення операції, проте це передбачає суттєві витрати з державного бюджету України. Важливим питанням є укладення Контракту на забезпечення пальним з представниками логістики ВМС США, а саме – з командуванням угруповання логістичного забезпечення СТF-53, що дозволить значно зменшити фінансові витрати, а також підготовка та направлення в регіон офіцера, відповідального за координацію логістичного забезпечення. Що стосується організації взаємодії та координації дій, то однією з вимог виконання завдань у складі багатонаціональних сил є приєднання до системи Mercury, що дозволить кораблям ВМС отримувати інформацію про обстановку в регіоні в режимі реального часу, а також забезпечить зв’язок та координацію дій з кораблями інших сил у регіоні. До того ж національний Контактний пункт завдяки нарощуванню оперативних можливостей та виконанню завдань в операції НАТО “Активні зусилля” здатний організувати обмін інформацією та цілодобове забезпечення кораблів ВМС інформацією про торговельне судноплавство у районі операції. Виходячи з оцінки сил, які залучаються до боротьби з піратством, району операції, покладених завдань та можливостей логістичного забезпечення в регіоні, одним із найбільш доцільних варіантів залучення кораблів ВМС ЗС України до участі в операціях з протидії піратству буде приєднання до оперативного угруповання СТF-151 зі складу угруповання Багатонаціональних Морських Сил (Combine Maritime Forces) під командуванням США.

Це угруповання є добровільною для приєднання структурою та координує залучення сил з метою ефективної протидії піратству в регіоні. З метою розширення складу учасників командування багатонаціональних сил двічі на рік (квітень – жовтень) проводить конференції із залучення сил, де узгоджуються усі організаційні питання. Приєднання до угруповання не потребує укладання додаткових угод, до того ж корабель не переходить в оперативне підпорядкування багатонаціональних сил, а залишається під національним управлінням. Таким чином, залучення сил та засобів ВМС до операції по боротьбі з піратством можливе тільки за умов відповідного і надійного фінансового забезпечення за рахунок видатків державного бюджету України, а також підготовки відповідної нормативно-правової бази з урахуванням специфіки операції, опрацювання та затвердження національних Правил застосування сили та ретельного виконання комплексу організаційних заходів із залученням представників штабів НАТО.

Попри всі ці труднощі, впевнений, що приєднання України до колективних зусиль міжнародного товариства по боротьбі з піратством дозволить зменшити загрозу захоплення піратами торговельних суден, покращить міжнародний імідж нашої країни як морської держави, розширить співпрацю з НАТО та ЄС та, зрештою, продемонструє готовність та спроможність вітчізняних Військово-Морських Сил виконувати покладені на них завдання із захисту національних інтересів у будь-якому районі Світового океану.

Михайло ПІНКЕВИЧ

заступник начальника штабу з питань євроатлантичної інтеграції Командування ВМС ЗС України капітан 1 рангу

Газета “Народна Армія” 2010.