Верховна Рада ухвалила закон Про засади внутрішньої і зовнішньої політики.

За прийняття закону проголосувало 259 народних депутати з 279 зареєстрованих в залі. По фракціях: Партія регіонів – 171 депутат, БЮТ – 25, Наша Україна – Народна самооборона – 13, фракція Комуністичної партії – 27, фракція Блоку Литвина – 19 і чотири позафракційних депутата.

Зокрема, закон передбачає, що основним принципом зовнішньої політики країни “є дотримання Україною політики позаблоковості, що означає неучасть України у військово-політичних союзах, пріоритетність участі у вдосконаленні та розвитку європейської системи колективної безпеки, продовження конструктивного співробітництва з НАТО та іншими військово-політичними блоками з усіх питань, що становлять взаємний інтерес “. 

Закон передбачає також внесення змін до закону України Про основи національної безпеки. Зокрема, зі статті, яка визначає пріоритети національних інтересів, виключається норма про інтеграцію України в євроатлантичний простір безпеки. 

Крім того, зі статті про основні напрямки державної політики в питаннях національної безпеки виключена норма про набуття Україною членства “в Організації Північноатлантичного договору”. При цьому збережене завдання членства в Європейському Союзі “при збереженні добросусідських відносин і стратегічного партнерства з Російською Федерацією, іншими країнами СНД, а також з іншими країнами світу”. Ця норма була присутня і в попередньому законі. 

Крім того, законом Про засади внутрішньої і зовнішньої політики російській та іншим мовам національних меншин України гарантується захист, вільний розвиток і використання. 

Так, серед принципів внутрішньої політики в гуманітарній сфері значиться “реалізація державної мовної політики на підставі норм національного та міжнародного права, забезпечення всебічного розвитку і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України, гарантування вільного розвитку, використання і захисту російської, інших мов національних меншин України “. 

Засади внутрішньої політики визначаються в законі за відповідними сферами, зокрема, такими, як розвиток держави, розвиток місцевого самоврядування та стимулювання розвитку регіонів, формування інститутів громадянського суспільства, національна безпека і оборона, економічна сфера, екологічна сфера і сфера техногенної безпеки, соціальна сфера, гуманітарна сфера. 

Так, у законі зазначається, що гарантією демократичного розвитку України стане утвердження громадянського суспільства. 

Закон визначає у сфері розвитку держави основними принципами, зокрема, розвиток демократії шляхом вдосконалення механізму державного управління, здійснення парламентського контролю, а також вдосконалення системи проведення виборів до Верховної Ради та органів місцевого самоврядування. 

У сфері розвитку місцевого самоврядування та стимулювання розвитку регіонів серед основних принципів вказані затвердження місцевого самоврядування як фундаменту народовладдя, розширення повноважень місцевих рад, а також реформування міжбюджетних відносин на користь місцевого самоврядування, створення умов для розвитку економічної самостійності регіонів. 

Щодо формування інститутів громадянського суспільства одними з важливих принципів названо завершення політичної реформи, посилення взаємодії органів держвлади та органів місцевого самоврядування та об’єднань громадян, впровадження цивільного контролю над владою. 

У статті про сферу національної безпеки і оборони, зокрема, міститься теза про “забезпечення поступового переходу до комплектування Збройних сил України на контрактній основі”. 

Внутрішня політика в соціальній сфері передбачає, зокрема, “забезпечення доступним житлом громадян, перш за все малозабезпечених, з обмеженими фізичними можливостями, молоді, працівників бюджетної сфери”. Крім того, йдеться про подолання бідності та зменшення соціального розшарування, поетапне погашення зобов’язань держави за знеціненими заощадженнями громадян, удосконалення системи пенсійного забезпечення, створення умов для гідного життя людей похилого віку, стимулювання розвитку недержавної системи пенсійного страхування. 

У документі наголошується на необхідності реформування і розвитку вітчизняної системи вищої освіти і науки, впровадження принципів і стандартів Болонського процесу у вузах України. 

Серед принципів політики в гуманітарній сфері значиться також “створення умов для консолідації суспільства на основі національної системи духовних цінностей, в центрі якої людина, її розвиток, права і свободи, максимальне забезпечення її потреб”. 

Крім того, документом передбачається створення громадського мовлення і надання державної підтримки національному інформаційному продукту. 

Також серед пріоритетів – розвиток страхової медицини, зокрема шляхом впровадження загальнообов’язкового державного медичного страхування.

КорреспонденТ